РОЗСТРОЧКА ДО 12 МІСЯЦІВ

Трактор John Deere 8335R

Ціна: 140000$
Купити
РОЗСТРОЧКА ДО 12 МІСЯЦІВ

Трактор John Deere 8335R

Ціна: 108500$
Купити
РОЗСТРОЧКА ДО 12 МІСЯЦІВ

Зерновий причіп-перевантажувач BERGMANN GTW-25

Ціна: 28000$
Купити
РОЗСТРОЧКА ДО 12 МІСЯЦІВ

Бензовоз MAN TGA 19.293

Ціна: 18300$
Купити
РОЗСТРОЧКА ДО 12 МІСЯЦІВ

Дискова борона Kello Bilt 225TSW-7428B

Ціна: 23000$
Купити
РОЗСТРОЧКА ДО 12 МІСЯЦІВ

Бочка 16 м3

Ціна: 95000 грн.
Купити

Найцікавіше

Культури, котрі найбільше виснажують грунт

Останніми роками українські аграрії збільшили площі під порівняно прибутковими соняшником, кукурудзою й ріпаком. Ці культури виносять із урожаєм значну кількість поживних речовин, вологи і знижують родючість грунтів, але залишають після збирання врожаю багато пожнивних і кореневих решток. Органічні рештки на полі мають важливе значення для підтримання родючості грунту та одержання високої врожайності культур.

Обсяг органіки в загальній кількості рослинних решток на полі становить 10–15%. Але, попри незначний їхній об’єм, вони відіграють досить важливу роль у постачанні рослин поживними елементами, бо легко піддаються мікробіологічному розкладу, порівняно із гумусом, завдяки чому за своєю дією наближаються, а іноді навіть перевершують гній. Але слід зауважити, що їхній вплив на родючість грунту сильно залежить від хімічного складу останнього та співвідношення вуглецю і азоту. За даними Ф. І. Левіна (1972), із рослинними рештками різних культур у грунт повертається (від загальної кількості в урожаї) 27–60,5% азоту, 18,5– 51,7 — фосфору, 16,7—48,1 — калію, 27,6–54% кальцію.

Основним джерелом органічних речовин у грунті останніми роками є вегетативні рештки рослин та їх коріння. Часто з рослинними рештками поживних речовин у грунт надходить більше, ніж із добривами. Особливо важливими є рештки кореневої системи з кореневими виділеннями тощо — вони біологічно цінніші, ніж стеблові, тому культури з добре розвинутою кореневою системою, такі як соняшник і озима пшениця (маса коренів, відповідно, 2,5–5,8 та 2,9–4 т/га), цінніші, ніж ячмінь (1,4–2,9 т/га). В умовах інтенсивного землеробства, якщо не вносити органічних та мінеральних добрив, це призведе до від’ємного балансу грунтового азоту, зниження родючості і як наслідок — зменшення врожайності. Тому досить важливим залишається урахування кількості поживних речовин, яку засвоюють рослини для отримання фактичного врожаю. Так  для отримання одного центнера основної продукції найбільше азоту із грунту виносять ріпак та соняшник (відповідно, 6,5 та 4,28 кг/ц). Це в 1,7–2,6 рази вище, ніж озима пшениця та ярий ячмінь. Вказані культури характеризуються досить високим споживанням фосфору і калію. Особливо це стосується соняшнику, який споживає 10,43 кг/ц калію, що вп’ятеро більше потреби зернових культур. Водночас слід нагадати, що з урожаєм насіння він виносить калію тільки 0,84 кг/ц. Кукурудза з зерном споживає з грунту найменше азоту та фосфору.

Статистичні дані за 2006–2010 р. р. в Україні показали досить високий рівень урожайності. Найвищий збір зерна з 1 га дала кукурудза (4,37 т/га). До того ж після неї залишився на полях і найбільший обсяг органічних решток (побічної сировини) — 5,68 т/га. Озима пшениця дещо поступалась кукурудзі за цими показниками. Що стосується соняшнику та ріпаку, то вони мали найменшу врожайність (відповідно, 1,7 та 1,42 т/га), але водночас залишили на полях досить великий об’єм органічних решток. Отже, кожна із культур на формування одиниці врожаю потребує різної кількості поживних речовин, але зазвичай збільшення цього показника підвищує рівень їхнього винесення.

Найкраще цей процес перебігає за співвідношення C:N = (20–30):1, щодо соломи цей показник становить C:N = (70–90):1. За додавання компенсаційної дози азоту (9–10 кг/т соломи) відбувається мінералізація азоту, а без цього — втрата азоту і зниження врожаю.

Тому більшість господарств, які не збирають солому, спалюють її. Температура на поверхні грунту при цьому сягає 360°С, а на глибині 5 см — 50°С, що призводить до вигорання гумусу та інтенсивного його висушування на глибині до 10 см. Унаслідок цього у верхньому шарі грунту гинуть живі мікроорганізми, погіршується його структура, зменшується водопроникність, хоча водночас поліпшується його обробіток.

За умови залишення соломи на полі та до давання компенсаційної дози азоту відбувається різке посилення біологічної та ферментної активності. Грунт збагачується амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами, які поліпшують його аерацію, поживний режим, збільшується кількість целюлозорозкладаючої мікрофлори, посилюється виділення слизу, що поліпшує грунтову структуру. Останньому сприяє вирощування кукурудзи та соняшнику. Розглянемо сумарне винесення NPK з основною і побічною продукцією (біологічне винесення), щоб докладніше підійти до визначення культури, яка найбільше шкодить родючості чорноземів.

Отже, якщо враховувати лише винесення поживних елементів з урожаєм зерна, можна впевнено стверджувати, що лідерами за цим показником є кукурудза та ріпак.

 

 

Сідловий тягач МАN TGX 18.440

Технічний стан
Ціна: 18000$
Купити

Цистерна МАGYAR

Технічний стан
Ціна: 10000$
Купити

Самохідний обприскувач JOHN DEERE 4830

Технічний стан
Ціна: 124000$
Купити

Мотопомпа Honda WT40X

Технічний стан
Ціна: 33300 грн.
Купити

Дискова борона Gregoire Besson Big Chief XRVL

Технічний стан
Ціна: 23000$
Купити

Сівалка John Deere 1780 Planter

Технічний стан
Ціна: 20000$
Купити
Перейти ВВЕРХ