Найцікавіше

В Китаї, за підтримки місцевих урядів, ківі вирощують в промислових масштабах

Сучасний ківі — результат окультурення актинідії. Відкрили ж рослину саме китайці понад 700 років тому, а в другій половині ХІХ ст. у Новій Зеландії зайнялися її селекцією. В результаті плоди стали втричі більшими.  Крім цих двох країн, насадження ківі плекають тепер у США, Ізраїлі, на заході Франції.

У повіті Чжоу Чжі провінції Шеньсі ківі вирощують в промислових масштабах. Досвідом з розведення цієї рослини поділився заступник голови уряду повіту Чжу Цзень Пін. «Нещодавно я побував у Новій Зеландії, там ківі росте на 12 тис. га. До речі, наш повіт розміщений на 34 градусі північної широти, а територія в Новій Зеландії, де культивують фрукт, — на 34 градусі південної широти. Можна з упевненістю сказати, що з повіту ківі поширився по всьому світові. Конкурентами з новозеландцями ми не є. Природа розпорядилася грамотно: у нас фрукти дозрівають восени, а в них урожай збирають навесні. У Чжоу Чжі ківі вирощують на площі 27 тис. га, щороку збирають понад 400 тис. т. Плід забезпечує річний прибуток у 2,5 млрд юанів, або майже $400 млн – продовжив чиновник.

У Чжоу  розміщена компанія з онлайн-продажу фруктів. За комп’ютерами — переважно хлопці та дівчата. Працюють напружено, бо замовлень багато, до 10 тисяч у день. Як розповіла директор компанії Жао Янь, основні клієнти — звичайні родини. Мінімальна кількість, яку замовляють,  — 1,5 кг. Це 20 плодів за ціною 50 юанів (майже 8 дол.).

Фрукти відправляють поштою, до адресата доходять не більш як за 4 дні. Найбільший попит — з вересня по лютий, надто напередодні свята Весни, або Нового року за східним календарем, що припадає на кінець січня — початок лютого.

Постійно ведеться серйозна робота з внутрішнім споживачем. На центральному телеканалі CCTV систематично виходять інформаційні сюжети про врожаї ківі та користь цих плодів. Чимало китайців вважають, що купують імпортні ківі, але насправді це їхній рідний продукт, про який згадувалось у китайських книгах з медицини та економіки століття й століття тому.

Невисокі на зріст дерева з великим лапатим листям починають родити через три роки і плодоносять до 30-річного віку. Сади поділені на ділянки розміром один му (приблизно 667 м2), кожна закріплена за селянською родиною.

Уряд свого часу допоміг жителям усіх сіл привести ці ділянки до ладу, прокласти між ними доріжки. Зібраний урожай приймає корпорація. За рік одна ділянка дає родині прибуток у 20–30 тис. юанів (3–5 тис. дол.). Виробництво — як стверджують садівники, органічне, без будь-якої хімії. Із ківі виготовляють варення, джеми, цукерки, наливки, навіть креми для жіночої краси.

Дорогою звернули увагу на білборди обабіч траси, на яких поруч з плодами ківі наче рекламували… космічну ракету. «Уже невдовзі зернятка нашого “аґрусу” відправляться в космічну подорож», —пояснив представник уряду повіту Чжу Цзень Пін. А після того, як покружляють серед зірок і повернуться додому, в наукових лабораторіях зернята проростять і відстежать, як на них вплинула космічна мандрівка.

За 80 км від столиці провінції в економічному районі Гуаньчжун Тяньшуй та економічному коридорі Шовкового шляху розташоване місто Янлін, де встановлено величний пам’ятник божеству землеробства. Тут, згідно з науковими дослідженнями, понад 4 тис. років тому зародилося землеробство країни, було закладено основи його культури. Ще 1934 р. це місце уряд обрав для відкриття першого вищого спеціалізованого агрономічного навчального закладу на північному заході Китаю — предтечі сучасного Північно-Західного університету науки сільського господарства і лісівництва. Після проголошення нового Китаю держава і провінція Шеньсі побудували тут ще два університети та п’ять окремих академій сільського господарства і лісівництва, три середніх аграрних школи. Так народило ся «місто сільської науки». Держрада КНР у 1997 р. ухвалила рішення про створення тут Державного демонстраційного району сільськогосподарських нових високотехнологічних галузей.

Нині Янлін — єдина в країні високотехнологічна аграрна зона державного рівня; єдина на за ході Китаю дослідна зона співпраці між Тайванем і континентом з виробництва сільгосппродукції; одна з перших науково-технологічних баз інновацій щодо імпорту та неоіндустріальних баз демонстрації досягнень у галузі глибокої переробки продукції; одне з перших інтелектуальних міст.

Ближче ознайомитися з демонстраційним парком нам допомогла його відповідальний працівник Бей Сяо Фан. «Парк, побудовано за проектом «одна вісь, один центр і вісім зон»,  — розповіла вона. Одна вісь — це одна кластерна вісь індустрії. Один центр — центр науково-технологічного інноваційного сучасного сільського господарства в Янлін. Вісім зон — це парки технологічних досліджень, інновацій аграрного сектору, міжнародного співробітництва науки і технології, культивування рослин, переробки продуктів, логістики, демонстраційний парк стандартного виробництва і, нарешті, парк з підготовки підприємств сучасного сільського господарства. Для управління та обслуговування засновано ТОВ, реєстраційний капітал якого становить 1 млрд юанів. Головні складові індустрії — вирощування овочів, селекція пшениці, виробництво фруктів, грибів, свинарство і скотарство, квітникарство, розсадник.

Значних успіхів досягнуто у сфері селекції: щороку в Янлін реєструють понад 30 нових порід тварин і сортів рослин. Показово, що в чотирьох із шести головних у країні пшеничних регіонах використовують насіння сортів, виведених селекціонерами Янлін. Виявляють бажання співпрацювати з місцевими науковцями в галузі біофармацевтики десятки провідних національних і закордонних фармпідприємств.

 

 

 

Перейти ВВЕРХ