Найцікавіше

Соняшник – велика культура з великими проблемами

Соняшник, як культуру дійсно можна назвати «великою » з огляду на її прибутковість. Проте, попри всі блискучі характеристики, вона має і зворотний бік медалі — це падалиця, яка проростає наступного року й створює низку проблем під час вирощування чергової культури в сівозміні.

Cлід згадати, соняшникова падалиця буває не лише «класичною», а й стійкою до імідазолінонової групи гербіцидів та препаратів групи сульфонілсечовини. Тож її різноманітність ще більше посилює проблему боротьби з нею. Як борються на практиці з такими видами падалиці,  поділився головний агрономом відділення Голінка (Бахмацького р-ну, Чернігівської обл.)  ГК ТОВ «СП “Агродім”»  – Олексій Деркач.

ТОВ «СП “Агродім”» розпочало роботу в 2008 р. Наразі в обробітку група компаній обробляє близько 24 тис. га землі, зокрема в с. Голінка, де ми побували, — 6000 га. В структурі посівних площ соняшник займає 1800 га. Господарство має п’ятипільну сівозміну, в яку входять: соя, соняшник, кукурудза, пшениця та озимий ріпак. Найбільше нас, звісно, цікавить соняшник. За словами агронома, у посівах переважають класичні гібриди, зокрема компанії «Сингента» (фактично — понад 90%). У цій зоні найкращу врожайність показують гібриди СИ Фламенко та НК Конді. Цього року господарство у свій земельний банк добрало 45 га цілини, на яких 15 років не проводили жодного ґрунтообробітку. Її засіяли євролайтнінговим соняшником. Перевага такої технології на цілинних землях у тому, що одноразовим унесенням гербіциду фактично вдається вирішити проблему наявності в посівах соняшнику багатьох видів бур’янів. Але в даному господарстві посилено борються не лише з бур’янами, а й з падалицею соняшнику.

Основною причиною її виникнення  є втрати насіння соняшнику під час збирання врожаю комбайном. У цілому, залежно від виду жаток та комбайна і, відповідно, дотримання вимог щодо правильного налаштування їхніх параметрів, вони можуть сягати до 10% за хорошої врожайності. Жатки для збирання соняшнику різняться своєю конструкцією. Як розповів агроном господарства, ті з них, що мають ліфтери для суцільного збирання культури, не призводять до втрат насіння соняшнику. У такому разі втрати будуть лише за комбайном (мінімально — 2–3%), хочемо ми цього чи ні.

Потрапляючи в ґрунт, через певний проміжок часу за сприятливих умов таке насіння починає проростати. До речі, рядкові жатки для збирання соняшнику, які мають меншу кількість ліфтерів, спричинюють більші втрати врожаю через зламування стебел рослин та їхнього вилягання під час руху комбайна. У результаті кошик, який упав на землю, вже не підбирається комбайном. За використання таких жаток втрати соняшнику, зрозуміло, будуть більші .

Із чого розпочинати ефективну боротьбу з падалицею? Насамперед після збирання соняшнику, як розповів головний агроном господарства, протягом 20–25 днів потрібно уникати будь-яких операцій із ґрунтообробітку. За цей період абсолютно все насіння, яке висипалося з-під комбайна, фізіологічно достигле. Лише після цього слід розпочинати обробіток ґрунту як наступний крок вирішення проблеми падалиці. Проте такий метод боротьби з нею дає ефект лише в умовах малих господарств, а в агрохолдингах та великих підприємствах він буде недоцільним через неможливість вчасно (після витримування зазначеного 20–25-денного терміну) провести потрібні ґрунтообробні операції та висівання. Тому там уникають строків очікування на полях після збирання соняшнику й переходять до наступних операцій.

Насправді є два варіанти боротьби із соняшниковою падалицею: агротехнічний та хімічний.

Розглянемо ефективність агротехнічного методу. Відразу після збирання соняшнику потрібно провести двократне дискування поля. За словами агронома, якісно проведене перше дискування (на глибину 5–6 см) дає можливість максимально повно спровокувати появу сходів падалиці соняшнику. Вже через 14–18 днів шляхом другого дискування на глибину 12–15 см проблема з падалицею під наступну культуру буде вирішена, можна сказати, на 80%. Таку технологію основного обробітку ґрунту в господарстві застосовують, як правило, під висів озимої пшениці.

Наступний агроприйом подолання зазначеної проблеми — глибока оранка (25–30 см). У результаті такого агротехнічного заходу ми не провокуємо сходи падалиці, а загортаємо просипане на полі соняшникове насіння глибоко в ґрунт, звідки воно не здатне прорости. Проте за такої стратегії боротьби ви матимете проблему в наступні роки. Адже, як виявляється, насіння соняшнику може зберігатися в ґрунті до 5 років без втрати життєздатності і, потрапивши в сприятливі умови, починає проростати. Це цілком підтверджений факт: як говорить агроном господарства, після збирання соняшнику можна стикнутися із проблемою його проростання на інших культурах упродовж 3–4 років.

Після збирання соняшнику в господарстві спочатку проводять дворазове лущення стерні, а далі, залежно від стану ґрунту, застосовують глибоку оранку. І навіть після цього можна спостерігати типову польову картину: 2 роки поспіль на полі висівають кукурудзу, на якій уперто з’являється падалиця соняшнику. Тож спрогнозувати її появу фактично неможливо: як правило, агрономи мають справу з двома хвилями падалиці (і це попри дворазове внесення гербіцидів). А на деяких полях «проскакує» навіть третя хвиля польового засмічувача, щоправда, вже з поодинокими рослинами в посіві.

Тож фактично це всі агроприйоми, що сприяють зниженню падалиці. І найефективнішим із них можна вважати дворазове лущення. Після проведених агротехнічних заходів у господарстві також застосовують хімічний контроль (залежно від того, яку культуру розміщують після соняшнику).

 

Традиційно в господарстві після соняшнику висівають кукурудзу. В її посівах проблему падалиці соняшнику зазвичай знімають внесенням у ґрунт аналогів амінної солі.  Таким чином контролюємо й другу хвилю падалиці. Пізніше на кукурудзі з’являється і третя хвиля падалицевого соняшнику, але вона не впливає на якість збирання культури та основні показники засміченості посіву, оскільки ці смітні рослини є поодинокими.

У посівах озимої пшениці першу хвилю падалиці прибирають Пріма Форте у фазі кущення культури. За появи другої хвилі, у фазі виходу в трубку, застосовують Калібр, а коли місцями прогресує третя хвиля, вибірково використовують Гранстар (до появи прапорцевого листка в культури).

Тому під час вирощування сої після соняшнику важливо не допустити переростання падалиці.

І найкращою фазою для внесення гербіцидів є поява сім’ядольних листків у соняшникових сходів. Якщо ви максимально не приберете першу хвилю падалиці у посівах сої, то другу хвилю на сої фактично не «приборкати» ніякими продуктами. А коли ви ефективно попрацювали з падалицею методом ґрунтообробітку, а також у першу хвилю її появи — гербіцидами по культурі, то в другій хвилі все одно отримаєте сходи падалиці, проте вона буде незначною і не чинитиме відчутного впливу на якість збирання.

 

 

 

 

Перейти ВВЕРХ