Найцікавіше

Технології захисту озимого ріпаку

У технології вирощування ріпаку озимого провідним принципом захисту рослин є системний підхід до застосування різних методів. Це передбачає всебічне обґрунтування місця та ролі кожного з них у системі захисту й технології вирощування культури в цілому, з урахуванням усієї сукупності чинників росту й розвитку рослин, формування врожаю та його якості.

Близько 70–80% успіху в вирощуванні ріпаку озимого залежить від осіннього періоду, адже саме з осені закладається потенціал майбутнього врожаю. До того ж від розвитку рослин восени суттєво залежить стан їхньої перезимівлі.

Загалом потужна розетка з глибоким коренем та розвиненою кореневою  шийкою є запорукою не тільки доброї перезимівлі, а й високого врожаю. Адже кожен додатковий листок має в своїй пазусі бруньку бічного пагона. А що більше пагонів, то вищий урожай.

Для збереження листкового апарату ріпаку озимого  від шкідників важливе значення мають строки  сівби. Тож маневрувати ними доцільно таким чином, щоб забезпечити одержання дружних сходів із високим рівнем стійкості проти шкідників. Однак слід пам’ятати, що сорти й гібриди ріпаку різняться між собою ритмами розвитку й вимогами до строків сівби. Ріпакові сорти мають повільніший початковий розвиток восени й придатні до більш ранніх строків сівби.

Гібриди ж характеризуються стрімкішим розвитком восени, їхні рослини витриваліші до несприятливих умов середовища за пізніх строків сівби, але в цей період більшою мірою пошкоджуються личинками ріпакового пильщика та гусінню капустяної молі.

Така закономірність щодо чисельності та шкідливості ріпакового пильщика й капустяної молі на посівах ріпаку озимого залежно від строків сівби простежувалася протягом усього періоду наших досліджень. Так, ріпаковий пильщик та капустяна міль значно меншою мірою заселяють посіви ранніх строків сівби (15–18 серпня). Ступінь пошкодження сходів на ранніх посівах личинками ріпакового пильщика в середньому становила 31%, гусінню капустяної молі — 15%. У період появи першого справжнього листка цей показник не перевищував 37,1% (бал пошкодженості  –  1,24–1,28 відповідно). На посівах пізніх строків сівби ступінь пошкодження рослин був майже втричі вищим і сягав 87,7 та 47% відповідно (1,84 та 1,45 бал пошкодженості).

Окрім того, надалі сорти Дангал, Геліо й Артус із нещільними суцвіттями були привабливішіми для жуків ріпакового квіткоїда та прихованохоботника. На рослинах зазначених сортів  на кінець бутонізації чисельність цих  шкідників зросла до 6,8–8,1 шт./рослину, а на період струч кування кількість насіннєвого прихованохоботника збільшилась до 12,8–15,4 шт./рослину.

Порівняльна оцінка рівнів заселеності й пошкодженості рослин ріпаку озимого жуками й личинками ріпакового квіткоїда та насіннєвого прихованохоботника дала змогу розподілити сорти й гібриди ріпаку озимого за різним ступенем стійкості до пошкодження шкідниками. Під час оцінювання стійкості сортів і гібридів проти личинок шкідників генеративних органів відзначили суттєву різницю між ними.

Найменш привабливими для шкідників та найстійкішими до пошкодження ними (бал 6–7) виявились гібриди середньоранньої та ранньої груп стиглості: ПР45Д03, ПР46В14, ПР45Д01. Середньостійкими були середньопізні сорти Дангал, Геліо та Артус. Останніми роками велику увагу приділяють розробці способу надання сходам тимчасової токсикації для шкідників способом передпосівної обробки посівного матеріалу ріпаку інсектицидами. Суть такої технології полягає в тому, що в такий спосіб створюється й підтримується певна кількість токсикантів у місцях безпосереднього живлення фітофага.

Отримані дані свідчать про те, що ефективність і період захисної дії у протруйників-інсектицидів різні. Найвищий показник технічної ефективності (64,9–80,2%) проти гусені капустяної молі спостерігали на 10-у добу після появи  сходів — у варіантах із застосуванням насіння ріпаку, обробленого препаратом на основі діючої речовини тіаметоксам (3 л/т) .

Найвищу технічну ефективність (86,4%) проти личинок ріпакового пильщика відзначали також у варіанті з протруєнням насіння тіаметоксамом, але за норми 4 л/т. Спостерігали зниження рівня пошкодження рослин, порівняно з контролем, утричі. Бал пошкодженості рослин пильщиком на цьому варіанті на сьому добу після появи сходів становив 1,18.

Останніми роками спостерігають стрімке зростання чисельності плодової мінуючої мухи — скаптомізи, яку раніше в зоні досліджень не відмічали як шкідника ріпакових посівів.

Так, за роки досліджень найефективнішим виявився препарат на основі тіаметоксаму (4 л/т). Він забезпечив зменшення листкового пошкодження личинками у фазі двох справжніх листків ріпаку на 59,8%. Бал пошкодженості скаптомізою на цьому варіанті на сьому добу після сходів становив 0,77, тоді як на контролі він сягав 1,39 відповідно. Тобто, передпосівна обробка насіння ріпаку озимого інсектицидами дає можливість ефективно контролювати чисельність шкідників на перших етапах органогенезу культури.

Середній бал пошкодженості на цих варіантах гусінню становив 0,62–0,32, тоді як на контролі — 1,41. Проти личинок ріпакового пильщика найефективнішим був інсектицид на основі діючої речовини лямбда-цигалотрин за норми витрати 0,15 л/га. На 3-ю добу після обприскування ефективність його становила 91,7%.

Висока технічна ефективність лямбда-цигалотрину, диметоату та аверсектину С забезпечила найменший рівень пошкодження рослин і з найменшим балом пошкодженості (0,99–1,19).

Особливістю способу життя плодової  мушки (личинки розвиваються і живляться в мінах листка) власне і визначається токсичність інсектициду.

В такому разі найефективнішим був системний інсектицид на основі діючої речовини диметоат.

Його технічна ефективність на 3-ю добу після обприскування становила 92,1%, а пошкодженість рослин на цьому варіанті була у 8,5 разу нижчою, ніж на контролі .

Попри те, що найвищу початкову токсичність відзначили в диметоату, лямбда- цигалотрину властива триваліша залишкова токсичність. На 14-й день після обприскування ефективність його була на 7,5% вища, ніж диметоату. За інсектицидного обприскування ріпаку озимого у фазі бутонізації технічна ефективність на третю добу проти ріпакового квіткоїда коливалася в межах 80,7–94,3% .

Окрім ріпакового квіткоїда, генеративні органи рослин ріпаку озимого пошкоджують ріпаковий насіннєвий прихованохоботник та капустяний стручковий комарик, а стебло — личинки стеблового капустяного прихованохоботника.

 

 

 

 

Перейти ВВЕРХ