Найцікавіше

Осінній догляд за озимими культурами

Зміна режимів волого- та теплозабезпечення на території України останніми десятиріччями потребує великої уваги, зокрема, до тих способів технології, які забезпечують отримання повноцінних сходів озимих культур, їхній оптимальний розвиток та хорошу перезимівлю.

Найціннішими попередниками для озимих культур, зокрема пшениці озимої, основної хлібної культури, є ті, які найраніше звільняють поле, що дає можливість краще підготувати   ґрунт та накопичити у посівному шарі більшу кількість вологи.

За посушливого літа на чистих парах культивацію слід чергувати з боронуванням, а глибину обробітку слід поетапно зменшувати від 8–10 см до 6–8 см перед сівбою. Після ранніх зайнятих парів (кукурудза на зелений корм, однорічні трави) проводять дискування   важкими дисковими боронами завглибшки від 12–14 до 16 см або застосовують безполицевий обробіток ґрунту. У допосівний період обробіток ґрунту має бути таким самим, як і по чистих парах.

Обробіток ґрунту після збирання бобових попередників (сої, гороху) має бути проведений   негайно — дискування (на 6–8 см) або безполицевими знаряддями на невелику глибину (до 12см). Після кукурудзи на силос потрібно застосувати комбіновані агрегати, які за один прохід забезпечують високоякісний обробіток, зберігають ґрунтову вологу та скорочують термін проведення робіт; або ж дискові борони, якими обробляють поле у двох напрямках завглибшки 5–6 см та проводять культивацію на глибину висіву насіння.

Усе більшого поширення як попередник озимини набуває соняшник. Розміщення по ньому озимої пшениці виправдано у разі, якщо вирощений гібрид був ранньостиглим, а поле   ретельно доглянуте. Утім, особливу увагу слід приділити агрохімічному аналізу ґрунту та оптимальному підбору виду мінеральних добрив, їхніх строків і способів внесення. Застосування сучасної техніки і знарядь, використання яких дає змогу в найкоротші терміни якісно підготувати ґрунт під сівбу, дає можливість і після соняшнику отримувати добрі сходи   озимини. Таким чином, загальною вимогою до передпосівного обробітку ґрунту є його добра   аерація, збереження в ньому вологи, потрібної для швидкого і дружного проростання насіння та подальшого розвитку рослин озимої пшениці, знищення сходів бур’янів, створення оптимальних умов для проведення сівби.

Після отримання сходів основними способами догляду за посівами є забезпечення   рослин достатнім живленням,   в тому числі макро- та   мікроелементами, та моніторинг   фітосанітарного стану, за результатами якого проводять заходи захисту рослин.

Сучасний арсенал засобів догляду за рослинами має надзвичайно широкий спектр препаратів  які стимулюють та оптимізують ріст і розвиток рослин, покращують процес кущіння (Вимпел, Оракул, Квадрастим), забезпечують рослини поживними речовинами та   мікроелементами  (Авангард  Р Старт, Гулівер Стимул тощо) та формування повноцінного   фотосинтетичного апарату й кореневої системи, що сприяє активному поглинанню вологи з розчиненими мінералами з ґрунту, накопиченню кріопротекторів у клітинах вузлів кущіння озимих рослин, а це, своєю чергою, — високий рівень загартування та морозостійкості посівів.

Тривала осінь із температурою 12–20°С та посушлива погода сприяють активному розвитку шкідників на посівах озимої пшениці, тому застосування цих препаратів доцільно проводити у бакових сумішах з інсектицидами.

Серед основних шкідників пшениці озимої найшкідливішими є близько 30 видів комах, кілька видів кліщів та нематод, а саме: хлібні клопи, трипси, попелиці, хлібні жуки, злакові мухи,   хлібні блішки, п’явиці, хлібні пильщики та цикадки.

На посівах озимої пшениці зафіксовано в незначній кількості: клопа шкідливу черепашку, елію гостроголову, синю та червоногруду п’явиці, а також пшеничного трипса та хлібних жуків. Враховуючи погодні умови навесні, може бути активне живлення попелиць, клопів, пшеничних трипсів, хлібних жуків.

Сучасні системи захисту рослин спрямовані насамперед на підвищення стійкості рослин і створення умов, що обмежують розмноження й шкідливість комах. А це досягається системою агротехнічних прийомів:

 – сівозміна (обмежує розмноження хлібної жужелиці й шкідливість злакових мух, пильщиків та попелиць);

 – вчасний збір урожаю в стислі строки (обмежує розмноження хлібних клопів, жужелиці та хлібних жуків);

 – лущення стерні, рання оранка (звільняє поля від личинок хлібних жуків, злакових мух, трипсів, пильщиків);

 – культивація (знижує накопичення шкідників у ґрунті);

 – використання стійких сортів проти основних шкідників.

Поряд із агроприйомами слід використовувати хімічні засоби захисту з урахуванням економічних порогів шкідливості (ЕПШ). Оскільки потенційні втрати урожаю вже від 1 шт./м2 імаго клопа черепашки становлять 50 кг/га, втрата 10 колосків на 1 м2 від зараження вірусом жовтої карликовості рослин через живлення попелиць дорівнює втратам зерна близько 100 кг/га, втрати маси колоса від наявності 20 личинок трипса становлять 15%, тобто у разі заселення третини колосків загальні втрати врожаю становитимуть близько 200 кг/га. Якщо на посіві є 3–4 види шкідників, навіть у допороговій чисельності, втрати врожаю сягають від 3 ц/га і більше. Саме тому хімічний захист озимини у фази сходи — кущіння доцільний за наявності такої кількості шкідників на 1  м2: попелиці — 50–100, блішок — 30–50, цикадок — 150, злакових мух — 40–50 екземплярів на 100 помахів сачком.

Таким чином, посіви озимих зернових культур, які восени були оброблені засобами захисту рослин у комплексі з рістрегулюючими препаратами та мікродобривами, не лише   збережуть у цілісному стані вегетативні органи, а й будуть підготовлені до стресових умов   зимового періоду, що забезпечить їм високий рівень перезимівлі та добрий старт у період весняної вегетації.

 

 

Перейти ВВЕРХ