Кліматичні умови та водні ресурси дозволяють вирощувати в Україні понад 100 тис. га рису. Однак фактично засівається лише 13 тис. га. Про це  розповідає Володимир Дудченко, директор Інституту рису НААН.

За його оцінками, внутрішнього виробництва рису зараз вистачає, аби задовольнити третину споживання. Сіють культуру в Херсонській та Одеській областях, хоча вже є зацікавленість культивувати і серед фермерів Полтавщини та Дніпропетровщини. Останні виділяють під цей напрямок рибні ставки, які за своєю структурою подібні до рисових чеків.

Зараз в Україні нараховується 30 тисяч рисових зрошувальних систем, виробництвом займається приблизно 30 підприємств. Але їх могло би бути значно більше, вважає Дудченко. Особливо з огляду на те, що рентабельність вирощування культури в останні роки складає 100%.

«Рисівники розпещені такими добрими показниками. І якщо отримують рентабельність менше 100%, то заявляють, що наступного року рис не сіятимуть», — розповідає науковець.

Він ділиться, що собівартість тони рису-сирцю, в залежності від врожайності, зараз коливається в межах 4-5 тис. грн. Вихід крупи при переробці становить до 65%, отже її собівартість — 8-8,5 грн/кг.

При ціні реалізації близько 14 грн/кг, рентабельність виробництва крупи експерт оцінює в межах 75%.

Тобто, що вирощування рису, що його переробка на крупу є доволі перспективним напрямком виробництва. Проте у 2019 році значних коливань у посівних площах під рисом не прогнозується. Навряд чи засіють понад 12,5 тис. га, підсумовує Дудченко.

Наразі  рис та горіхи стають на півдні України чудовою альтернативою кавунам і томатам.