Найцікавіше

Ситуція на ринку бобових культур

В нинішньому році в Україні різко зросли посіви нетрадиційних бобових культур. Аграрії сподівалися добре заробити на посухостійких культурах, на які була хороша ціна. Однак життя в черговий раз розвіяло сподівання сільгоспвиробників на високі прибутки: ціни порівняно з минулим-позаминулим роком впали у 2 рази і більше. Втім, найсвіжіша інформація з Індії — найбільшого в світі споживача й імпортера нуту й сочевиці — натякає на світло в кінці тунелю. Врешті, бобові — це не лише нут та сочевиця, по яких ситуацію на світовому ринку визначає одна-єдина країна. Є бобові, які навіть зараз — у ціні. Детальніше про все це говорилося на конференції «Бобові культури», котра вже третій рік поспіль проводиться в Києві «Співтовариством виробників і споживачів бобових України».

Конференція, що недавно відбулась в Києві, зібрала провідних аналітиків аграрної сфери та науковців, як з України, так і з-за кордону, трейдерів, вітчизняних виробників (від найбільших до фермерів), зокрема, представників органічного бізнесу. Всі вони, звичайно ж, були стурбовані ситуацією, що склалася в Україні.

«Якщо ще в 2016 р. горох був однією з найприбутковіших культур в Україні, то вже в 2017 р. — однією з найменш прибуткових», — заявив генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. Так, у 2016 р. рентабельність у гороху становила майже 80% — більше, ніж основних польових культур, тоді як у 2017 р. вона опустилася до 10%: серед основних польових культур меншу мала тільки кукурудза. У квітні нинішнього року ціни знову впали — до 6000 грн/т з господарства, внаслідок чого в серпні-вересні (більш свіжих даних немає) вперше в історії горох в Україні коштував дешевше, ніж пшениця.

Втім, з вересня експортні ціни на умовах СРТ-порт, за даними фірми «УкрАгроКонсалт», зросли з $220 до $240 за тонну. Так ціни відреагували на зниження валового збору через несприятливі погодні умови. За даними «УкрАгроКонсалт», якщо в 2017 р. валовий збір гороху становив 1,1 млн т, то в 2018 р. — всього 800 тис. т. Відповідно, Сергій Феофілов прогнозує зниження експорту: з 870 тис. т у 2017/18 МР до 600 тис. т у 2018/19 р. «На 600 тис. т попит на зовнішніх ринках буде легко знайти», — вважає він.

Нещодавно в Україні з’явився інтерес до нетрадиційних бобових культур — екзотичного нуту і забутої сочевиці. Та в 2018 р. ситуація в цьому сегменту ринку була ще драматичнішою. Площі під ними зросли втричі: під нутом — з 13,7 до 35 тис. га, під сочевицею — з 9 до 28 тис. га. Валовий збір сочевиці збільшився втричі (з 11,5 до 36,5 тис. т), нуту — в 2,5 рази (з 19 до 44 тис. т). Зріс і експорт сочевиці — з менш ніж 2000 т за увесь 2017 р. до більш ніж 4000 т за перші 3 квартали 2018 р. Водночас експорт нуту за цей же період суттєво скоротився.

Та найгірше, що значно впали ціни: на сочевицю з 20 тис. грн./т з урожаю-2017 до 15 тис. грн./т з урожаю 2018 р., на нут відповідно з 25 тис. грн./т до менш ніж 20 тис. грн./т. І це ціни, середні за сезон. Якщо ж порівнювати ціни на початок сезону, то спад — більш ніж дворазовий. Звичайно, зіграло свою роль те, що Казахстан і Росія закидали світовий ринок дешевими нутом і сочевицею. Однак на перше місце тут вийшов індійський фактор. По цих культурах світовий ринок найбільше залежить від політики основного імпортера — Індії. І останні 2 роки в цій країні відбулися різкі зміни. Як розповів запрошений на конференцію індійський аналітик Гурусвамі Чандрашекхар, виробництво бобових у його країні знаходиться переважно в руках дрібних виробників, і їх поведінка нагадує поведінку дрібних виробників в Україні. Так, після того, як у 2015/16 МР був зафіксований низький урожай бобових, фермери масово кинулися в цю сферу. В результаті в країні, яка стабільно вирощувала 17–19 млн т бобових і імпортувала 5–6 млн т, валові збори зросли до 23–24 млн т. Так, у сезоні 2017/18 валовий збір становив 25,2 млн т, а імпорт — 5,6 млн т.

Ситуація, коли внутрішнє виробництво зросло, а обсяги імпорту зберігалися, призвела до обвалу цін, наслідком яких були масові протести фермерів. Тоді уряд встановив практично заборонне мито на бобові до відновлення цін до певного рівня. Тому на сезон 2018/19 Г. Чандрашекхар прогнозує, що в країні буде вирощено 24 млн т, а імпортовано — всього 600 тис. т бобових. Припинення імпорту, за його словами, вже призвело до зростання цін на 10–20% за пару останніх місяців. Однак ціни ще не досягли того рівня, за якого уряд обіцяє зняти імпортне мито. Ситуація з сівбою бобових під сезон «рабі» (один з двох сезонів збору врожаю, припадає на лютий-березень) остаточно проясниться лише в середині грудня, але індійський аналітик вважає, що посівна площа буде меншою, ніж рік тому, на 1 млн га.

Від зниження цін потерпає й сегмент органічних бобових, хоча органічне землеробство вважається прибутковішим за інтенсивне. «Торік за наш нут давали 1000 євро/т, зараз — насилу $350 за тонну. І це при тому, що торік ми виростили всього 100 т нуту, а цього року — по справжньому товарну партію — 1500 т. Але з цієї кількості вдалося законтрактувати лише 600, решту сподіваємося продати протягом сезону. Хоча ми звикли до того, що продаємо все ще до того, як посіємо. Наприклад, кукурудзу або сою ми продали б усю, скільки б у нас не було», — розповів генеральний директор агрофірми «Арніка» Андрій Пилипченко. Тому господарство, яке в 2018 р. засіяло нутом 2200 га і 1000 га сочевицею, збирається в 2019 р. від сочевиці відмовитися повністю.+

Натомість ціни на квасолю коливаються в межах 16–18 тис. грн./т ще з сезону 2014/15. Стабільно, але без різких стрибків, зростає посівна площа, яка з 2011 р. збільшилася всього вдвічі (з 20 до 40 тис. га) та валовий збір (з 30 до 60 тис. т). У 2018 р. валовий збір вперше з початку десятиліття знизився через погодні фактори.

Секретами технології вирощування бобових поділилися практики – А. Пилипченко та директор з експорту агрофірми «Геліос-1» з Херсонщини Христина Горстка. Так, генеральний директор агрофірми «Арніка» зазначив, що нут і сочевицю слід збирати роздільним комбайнуванням – тоді значно менше травмованих бобів. Це підтвердила і Христина Горстка, яка впроваджувала в Україні канадську технологію вирощування червоної квасолі. Агрофірма «Геліос-1» вирощувала квасолю на площі 120 га на дощуванні з міжряддям 76 см і щільністю в ряду 15 рослин на пог. м. Завдяки вдалому вибору грунтового гербіциду (до сходового), який діяв протягом 20 днів, вдалося отримати потужні сходи, які потім прополювали механічно (культиватором). Разом з поливами в потрібний час це дало змогу отримати хорошу врожайність — близько 3 т/га.

Втім, критичними моментами стали збиральна вологість і правильне її визначення. Згідно з технологією, обмолот слід проводити за вологості бобів 16-20%. Палюче херсонське сонце навіть у вересні швидко висушило квасолю в валках до 12%. Причому від слідкувати пересушування не вдалося: як виявилось, вологомір для сої для порівняно великих бобів червоної квасолі не підходить. І, попри певні невдачі, господарство планує наступного року розширити площі під квасолею до 250 га.

 

 

Перейти ВВЕРХ