Найцікавіше

Важливсть правильного вибору гібриду кукурудзи у боротьбі зі шкідниками

Головною метою отримання ста­більних урожаїв кукурудзи є використання адаптованих до умов довкілля та стійких до хвороб і шкідників технологічних гібридів. Як відомо, вибір гібриду — це найдешевший і найдоступніший елемент ресурсоощадної технології. За умов посухи серед агрозаходів найвпливовішими на врожайність зерна кукурудзи є саме гібриди — їхня частка становить близько 40%. Тому вибір гібриду, який придатний до ґрунтово-кліматичних умов, — відповідальне й важливе завдання.

Методика досліду. На жаль, урожайний потенціал гібридів кукурудзи, крім порушення технологій виробництва та стресових абіотичних факторів, обмежують шкід­ливі організми, втрати від яких становлять понад 30%.

Впровадження високоврожайних, стійких проти шкідливих організмів сортів і гібридів зумовлює зменшення витрат на застосування хімічних засобів захисту для попередження їхнього інтенсивного розвитку та зниження ступеня пошкодження рослин. Для правильного підбирання сортів і гібридів потрібно мати достовірну інформацію щодо їхньої стійкості проти найпоширеніших шкідників.

Задля оцінки стійкості проти шкідливих організмів зразків кукурудзи в ДП Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони (нині — Інститут зернових культур НААН, Дніпропетровська обл.) на природному інфекційному фоні впродовж 2011–2015 рр. був проведений аналіз 56 гібридів кукурудзи різних груп стиглості (23–35 щорічно). Кукурудзу в дослідах вирощували за традиційною технологією. Ентомологічні та фітопатологічні спостереження проводили шляхом загальноприйнятих методик.

Погодні умови за роки досліджень досить різнилися, що дало змогу всебіч­но оцінити їхній вплив на стійкість гібридів до пошкоджень шкідниками та розвитку хвороб. Для проростання насіння кукурудзи та її розвитку на початкових фазах несприятливі погодні умови (дефіцит опадів та посуха) спостерігали у 2011, 2012 та 2013 рр. Аномально високі температури, нестача вологи під час цвітіння кукурудзи в 2011 та 2012 рр. негативно позначилися на запиленні, спричинили появу череззерниці у качанів. За відсутності вологи дозрівання та всихання рослин кукурудзи відзначали на 10–14 днів раніше багаторічних строків. Посухи й суховії гальмували розвиток пухирчастої сажки, згубно впливали на яйця та відродження гусениць кукурудзяного метелика. Погодні умови 2014 та 2015 рр. для розвитку кукурудзи були відносно задовільні.

Стійкість до шкідників. Отримані результати свідчать, що найбільше пошкодження кукурудзи бавовниковою совкою (Helicoverpa armigera Hb.) за роки досліджень спостерігалось у 2012 р. (22–85,6%), у 2014 р., навпаки, ураженість шкідником була незначною (не вище7,9%), в інші роки становила 1,1–51,3% залежно від гібрида. Гусениці завдавали шкоди листку, волоті, обгортці качанів, об’їдали їхні нитки та виїдали зерно. Пошкодження верхівок качанів призвело до розвитку пліснявіння насіння, фузаріозу, бактеріозу; зниженню його якості.

У 2011 р. відносною стійкістю проти пошкодження фітофагом відзначені такі гібриди: СОВ 329 СВ, Красилів 327 МВ, Чемеровецький 260 СВ та Моніка 350 МВ; у 2012 р. — Батурин 287 МВ та Оржиця 237 МВ; у 2013 р. — Аншлаг, Вайткорн, Красилів 327 МВ та Батурин 287 МВ. 2014 року десять гібри­дів кукурудзи взагалі не зазнали пошкодження совкою. Найменш пошкодженими у 2015 р. були: ДН Світязь, Гарант, Оржиця 237 МВ, Подільський 274 СВ та ДН Джулія.

Порівняно з попередніми роками рівень розвитку кукурудзяного (стеблового) метелика (Ostrinia nubilalis Hb) упродовж досліджень був несуттєвим. Незначні пошкодження шкідником (до 1,1%) були виявлені в 2011 р. на рослинах гібридів Почаївський 190 МВ, Немирів та Соколов 407 МВ; у 2012 р. (до 0,5%) — Бистриця 400 МВ, Новий, Чемеровецький 260 СВ, Солонянський 298 СВ та Збруч; у 2013 р. (до 0,8%) — Квітневий 187 МВ та ДН Арго. Можна припустити, що в умовах Північного Степу України має місце депресивний стан розвитку лускокрилого шкідника. Проте небезпека поширення фітофага залишається та потребує щорічного моніторингу.

Стійкість до хвороб. Аналіз ураженості гібридів кукурудзи сажковими хворобами показав, що летюча сажка не мала значного поширення. Упродовж 2011–2012 рр. цю хворобу на досліджуваних гібридах кукурудзи не спостерігали. Найпоширенішою вона була в 2015 р. — 0,9% у середньому по гібридах, у 2013 р. — 0,8 і в 2014 р. — 0,2%. Ураження пухирчастою сажкою виявляли щорічно, понад 4,8% — у 2012 р., в інші роки — 0,4–3,3%.

Ураженість качанів хворобами за роки досліджень залежно від гібриду становила 0–59,4%. У середньому по гібридах найбільше поширення хвороб кача- нів зафіксовано в 2011 та 2012 рр. — 23,0 та 29,3% відповідно, проти 15,8; 3,3 та 6,2% — у 2013, 2014 та 2015 рр., що пояснюється характерними погодними умовами вегетаційних періодів кукурудзи.

Крім погодних умов, на рівень ураженості качанів хворобами впливають генетичні особливості гібридів, зокрема щіль­ність прилягання обгорток до качанів, їхня пошкодженість шкідниками.

Незначний рівень пошкодження рослин кукурудзи стебловим метеликом унеможливив проведення оцінки стійкості гібридів кукурудзи проти цього шкідника. Втім, через значне пошкодження бавовниковою совкою були виявлені гібриди, які мали відносну стійкість упродовж декількох років, — це Оржиця 237 МВ, Батурин 287 МВ, Подільський 274 СВ, СОВ 329 СВ, Красилів 327 МВ і ДН Гарант.

Комплексною стійкістю проти пухирчастої та летючої сажок відзначили ранньостиглий гібрид ДН Рубін. Навпаки, сприйнятливим до цих хвороб виявився ранньостиглий гібрид Синевір. Стійкі до ураження летючою сажкою середньопізні гібриди ДН Гетера та Аншлаг виявились сприйнятливими до пухирчастої сажки.

Відносну стійкість до хвороб качанів мали гібриди: Чемеровецький 260 СВ, Збруч, Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ, ДН Рута, Фестлінг, ДН Гарант, ДН Хотин та ДН Рубін. Схильними до ураження зазначено гібриди Бистриця 400 МВ і Дніпровський 181 СВ, що були найпошкодженішими бавовниковою совкою, а також Батурин 287 МВ, Гетера та ДН Аншлаг.

Отже за роки досліджень в умовах Північного Степу України основними хворобами качанів були відзначені фузаріоз та сіра гниль, їхні збудники — Fusarium moniliforme Sheld. та Rhizopus maydis Brud. Незначне розповсюдження на качанах мали гриби з родів Aspergillus spp., Penicillium spp., Trichoderma lignorum Tode., Trichothecium spp., іноді зернівки верхньої частини качана були уражені бактеріозом (Bacillus mesentericus vulgatus Flugge). У фазі наливання зерна посушлива погода змінювалася дощовою, що спричинило біль качанів (непаразитарне захворювання), а це, як наслідок, призвело до поширення грибної інфекції.

Виходячи із вищезазначеного можна зробити висновок, що гібриди Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ і ДН Гарант мають комплексну стійкість до пошкодження бавовниковою совкою та ураження хворобами качанів, а гібрид ДН Рубін — до хвороб качанів та сажок.

 

 

Перейти ВВЕРХ