Чи справді органічне землеробство таке корисне для навколишнього середовища, як вважається, і чи не криється у прагненні зменшити вплив на природу бомба сповільненої дії?
Органічні продукти харчування набувають все більшої популярності серед споживачів — органічне землеробство стало одним із глобальних трендів XXI сторіччя. Вже давно позаду залишилися суперечки щодо користі або шкідливості вживання органічної продукції.
Але, як і за все в цьому світі, за органічний спосіб землеробства доводиться платити. І йдеться не про премію до ціни, яку отримують виробники органічної їжі. Проблема, яку викрило одне з останніх наукових досліджень, може здатися досить дивною: органічне землеробство здатне посилити кліматичні зміни.
Проблеми
За даними швейцарського Дослідницького інституту органічного сільського господарства FiBL, що є провідною науковою установою із систематизації та обробітку інформації у галузі органічного виробництва, площа сертифікованих органічних угідь у світі продовжує зростати. У 2018 році лідерами з органічних площ стали Австралія (22,7 млн га), Аргентина (2,1 млн га) і Сполучені Штати Америки (близько 2 млн га). А, наприклад, тільки четвірка органічних лідерів ЄС має сертифіковані площі у 6 млн га (Іспанія, Італія, Франція та Німеччина).
Але разом із поступовим нарощуванням площ збільшується і кількість випадків критики органічного ведення землеробства.
Загальні «обвинувачення», які закидають органічним фермам, зводяться до їх меншої продуктивності у порівнянні з підприємствами, які використовують стандартні технології, високих цін на продукцію та, власне, того, що далеко не по всіх з дозволених у органічному землеробстві технологіях доведена їх користь для середовища і людини.
Найбільш відомим дослідженням є, мабуть, доповідь американського University of Minnesota, згідно з якою ймовірність зараження органічних овочів сальмонельозом на органічних плантаціях у три-п’ять разів вища, ніж ризик зараження звичайної овочевої продукції (зараження відбувається шляхом внесення гною у ґрунт без оброблення пестицидами). Подібні дослідження є і стосовно можливості зараження органічних продуктів харчування іншими патогенами.
Але, як зазначають прихильники органічних методів ведення господарства, вказані загрози не є неминучими — врешті-решт ці проблеми можуть бути вирішені шляхом більш жорсткого контролю над процесом виробництва і самою кінцевою продукцією. Крім того, випадки зараження (включаючи передозування агрохімікатів) трапляються і зі звичайною агропродукцією. Однак, останнє дослідження Chalmers University of Technology, що розташований у шведському Ґетеборзі, виводить дискусію на зовсім інший якісний рівень і ставить під питання доцільність органічного землеробства у промислових масштабах як такого.
Тут треба вказати, що Швеція — одна з країн світу, яка зробила питання екології питаннями національної внутрішньої політики і піднесла їх до ступеня національної безпеки взагалі. Зокрема, органічне землеробство користується у цій європейській країні спеціальними урядовими програмами.
Вчені університету, роблячи дослідження, не зосереджувалися на окремих локальних питаннях, а почали перевіряти одну з основних цілей органічного землеробства — максимізація «природних аспектів» і мінімізація хімічного втручання у процес виробництва їжі.
Дослідження проводилося в основному на прикладі посіву органічного гороху, що культивується у Швеції. Крім того, досліджувалися й окремі поля пшениці. Висновок, якого дійшли вчені, досить шокуючий: органічні ферми мають більший негативний вплив на навколишнє середовище, ніж звичайні.
Зокрема, органічний горох, що вирощується у Швеції, справляє кліматичний вплив приблизно на 50% більший, ніж горох, вирощений у традиційних господарствах, а, наприклад, органічна шведська озима пшениця — на 70% більший.
Справа, на думку дослідників, у тому, що органічні сільськогосподарські підприємства, через дуже обмежений вибір добрив і засобів захисту рослин, для вирощування одиниці продукції використовують у два-чотири рази більше ріллі, ніж традиційні фермери. Як наслідок — треба звільняти від лісу більше площі, що призводить до збільшення викидів вуглецю в атмосферу.
Команда розробила спеціальну методику оцінки «альтернативних витрат викидів вуглецю», за якою визначався так званий вуглецевий слід для різних видів землекористування, складався графік викидів вуглецю залежно від виробленого продовольства. Зокрема, оцінювався і такий параметр, як накопичення вуглецю у рослинах і ґрунті. Тобто, за висновками дослідників, органічне виробництво сприяє вивільненню вуглецю в атмосферу і напряму «працює» на збільшення парникового ефекту.
Зауваження
Утім, результати дослідження вже викликали низку зауважень, з якими самі дослідники (віддамо їм належне) і не сперечаються.
По-перше, дослідження було обмежене парою культур в одному регіоні (горох і озима пшениця у Швеції), тому занадто рано робити якісь широкі заяви про всю галузь. Адже висновок про вирубку лісів може бути актуальним для Скандинавських країн, але не є таким для зон степу і лісостепу, де великі площі взагалі не мають багаторічної рослинності на кшталт лісів.
По-друге, команда зробила висновок про те, що більш негативний вплив на навколишнє середовище у порівнянні зі звичайними будуть мати й органічні скотарські сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням м’ясних порід великої рогатої худоби або зосереджені на виробництві молока. Але жодних доказів цієї тези не наводиться — відповідні спостереження не здійснювалися і висновок має теоретичний характер.
Тому у дослідженні команда Chalmers University of Technology визнає ці зауваження слушними і не пропонує, щоб органічне сільське господарство було закрите за першої можливості. Скоріше, його використання має бути ретельно продумане і прораховане для кожного виду діяльності та окремо по кожному регіону планети.
ТОП-5 вигадок про органічне землеробство
Органічне землеробство має багато незаперечних переваг, які визнають і прихильники, і противники такого способу землекористування. Основною є можливість виробництва екологічно чистого продовольства. А найслабшою ланкою залишається низька у порівнянні з традиційним землеробством врожайність і великі витрати виробничого часу і праці. Це загальновідомі факти, але з органічним землеробством пов’язані й деякі міфи, які не знаходять підтвердження у реальному господарстві.
1. В органічному землеробстві не використовується агрохімія
Протиставляння органічного та «хімічного» має досить умовний характер. Адже все на планеті складається з хімічних елементів — ті ж природні пестициди є невід’ємною складовою будь-якого ґрунту. Ефірні олії, спирт є пестицидами. Внесення азотних добрив лише відновлює ґрунтовий баланс, який був порушений під час культивації рослин.
Умовно до органіки відносять сполуки, які містять вуглець, але тоді до категорії потрапляють комплексні біодобрива.
2. Органічне землеробство не завдає шкоди довкіллю
У цілому це правильне твердження, якщо порівнювати дві рівні за площею ділянки — «традиційну» й органічну. Та якщо брати промислове землеробство у масштабах планети, то ми маємо ще один міф. Для органічного землеробства потрібні значно більші площі, інтенсивний полив, який призводить до ерозії ґрунту. І знов-таки питання внесення виключно «органічних» добрив і пестицидів — суперечливе.
3. Органічні добрива не завдають шкоди споживачам продукції
Так, внесення на поля гною або курячого посліду застосовують у будь-якому землеробстві — як органічному, так і «традиційному». Але у гної міститься насіння бур’янів, що не гине у шлунку домашньої худоби. Для боротьби з ними «традиційні» землероби застосовують гербіциди. До того ж гній або пташиний послід містять аміак та інші небезпечні хімічні сполуки. До речі, є багато мінеральних добрив, які мають природне походження.
4. Органічне землеробство гарантує споживачам отримання виключно екологічних продуктів
Знов-таки ми маємо справу з міфом, а вірніше, промоцією, яку вибудовували прихильники органічного ведення господарства.
Справа в тому, що згідно із законодавством більшості країн «органічним» фермерам дозволяється використовувати невелику кількість синтетичних агрохімічних препаратів.
Перелік цих препаратів і дозволене дозування встановлені кожною країною окремо, для кожного з видів сільськогосподарських культур. Звісно, не можна стверджувати, що повністю органічних ферм не існує, але й не варто розраховувати на повну «екологічну чистоту» придбаного продукту.
5. Органічне землеробство дешевше за традиційне
Це твердження повністю помилкове — адже «органічний» не означає відмову від обробітку ґрунту, рослин і внесення біопрепаратів. Як наслідок — непропорційно врожаю зростає доля витрат на працю, а біопрепарати коштують на ринку не дешевше синтетичних. І на виході валовий збір у 1,5–3 рази нижчий, ніж у фермерів, що обробляють ділянки традиційним способом.
Повідомляє Landlord
