Важко уявити садибу в Україні без сливи, за популярністю ця культура не поступається вишні. Слива останньою приймає естафету у фруктовому конвеєрі свіжих плодів, а про значення продуктів її переробки годі й казати, варто лиш пригадати собі славнозвісний чорнослив або й самі «гнічені сливи». Між сливою і вишнею багато спільного, насамперед це здатність до творення кореневої парості, розмноження через висівання кісточок, що й зумовлює існування значної кількості місцевих сортів і клонів, відмінних за формою, терміном дозрівання і якістю плодів, усіх їх зазвичай об’єднують під однією назвою — «угорка домашня».
Раніше дуже популярними були також угорка опішнянська, угорка козіївська, не кажучи вже про різноманітні місцеві «репанки», «медочки» та інші близькі до ренклодів популяції. Ще й сьогодні на занедбаних старих садибах у селах можна зустріти своєрідні чагарники із коренепаросткових дерев вишні та сливи, але лише за умови, що ґрунт ділянки родючий і вологоємний.
Побутує думка, що слива, як і вишня, маловибаглива до ґрунтів. Підтвердженням цього вважається її майже повсюдне поширення. Але це не так, просто в Україні, на щастя, переважають родючі ґрунти, за винятком окремих регіонів. А от садівники сусідніх країн, зокрема Білорусі та Польщі, добре знають вимогливість сливи до ґрунтів та те, що вона аби де не ростиме. Ґрунти під сливою мають бути родючими, вологоємкими, певного гранулометричного складу тощо. Загалом питання не у тому, ростиме чи ні слива на певних ґрунтах, а в тім, наскільки сприятливими є умови для отримання її високого урожаю, наскільки ґрунти у саду відповідають потенціалу продуктивності сучасних сортів.
Слива любить кальцій і добре почувається на карбонатних ґрунтах. На малобуферних ґрунтах їй категорично протипоказане надмірне удобрення калієм.
Численні сорти слив об’єднують у 4 помологічні групи:
– угорки, ренклоди (споживають переважно свіжими і консервують);
– мірабелі (використовують переважно для виготовлення конфітури, консервів тощо);
– яєчні (великі переважно жовтого кольору).
В Україні районовано такі сорти: Ганна Шпет, Единбурзька, Кірк, Персикова, Рання синя, Ренклод, Ренклод Альтана, Угорка звичайна, Угорка італійська, Угорка ажанська, Угорка опішнянська, чорнослив та ін.
Вирощують сливи повсюдно, найбільше на східному Поділлі, Покутті, Закарпатті, Харківщині. За сприятливих умов слива дає високі врожаї до 10 — 15 тонн з 1 га.
