Білоголову капусту іноді зберігають у траншеях – довгих канавах, виритих у ґрунті на певну глибину.

Траншеї для капусти заглиблюють у ґрунт на 0,5 м, їх ширина становить 1 м.  Траншеї облаштовують з охолоджувальними боками та з канавкою для вентиляції.

Витяжні труби встановлюють через кожні 2-3 м. Накривають капусту товстим шаром соломи після настання стабільної температури 0-1 °С.

Капусту часто також зберігають у великих буртах обсягом до 200 тонн з активною вентиляцією (ширина бурту – не більше 6,5 м, висота – 3 м, довжина – 15 м).

Продуктивність вентилятора забезпечує питому подачу повітря 80-100 куб. м/тонн на годину.

Капуста здавна увійшла до нашого раціону харчування як повсякденна страва. Листя капусти білоголової на 80 % складається з води. Інші 20 % містять азотисті речовини, жири, вуглеводи, цукри, пектин, клітковину, органічні кислоти, фітонциди. Також капуста містить велику кількість вітамінів. Це каротин (провітамін А), фолієва кислота, вітаміни групи В (В1, В2, В6),  вітамін U (противиразковий фактор). А за вмістом  аскорбінової кислоти капуста може змагатись з лимонами та апельсинами. І що дуже важливо, в пізньостиглих сортах вітамін С зберігається майже всю зиму. Окрім цього капуста містить і цілий комплекс мікроелементів — кальцію, заліза, магнію, фосфору та особливо багато калію.

Страв з капусти можна приготувати безліч. Національна кухня будь-якого народу може похвалитись стравою з капусти. Це українські борщі, вареники з капустою, російські овочеві супи, щі, солянки; білоруський бігос — капуста, тушкована з м’ясом, ковбасою, томатом; мхалі капустяний з грузинської кухні. А також кулебякі, різноманітні салати, капуста запечена, квашена, фарширована, пиріжки з капустою, капустяні котлети та зрази.