Визначна подія відбулася 17 лютого 2023 року у Варшаві, де було започатковано новий майданчик – «АгроТрансформації 2023», організований ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» та Польсько-українською господарчою палатою. Про це повідомляє СВСБУ.Форум зібрав близько 200 учасників та 30 спікерів з різних країн. Аграрії, переробники, трейдери, представники логістичних компаній та провідних аграрних асоціацій зібралися для обговорення кардинальних змін, що відбулися в агросекторі.Початок заходу було присвячено посівній 2023 року. Експерти висловлювали побоювання щодо збитковості вирощування пшениці та кукурудзи в майбутньому сезоні, що в першу чергу викликано занадто високими логістичними витратами. Тим не менш аграрії налаштовані сіяти названі с/г культури, до чого спонукають вимоги сівозміни та виклики продовольчої безпеки, але їх площі будуть суттєво зменшені. Агровиробники йдуть на певні ризики, оскільки сподіваються, що ціни на агропродукцію зростуть, логістика може покращитися у 2023 році завдяки пролонгації зернової угоди, а також більш тісній співпраці з країнами ЄС.«За нашими розрахунками пшениця була збитковою у минулому сезоні, але ми прийняли рішення, що все одно посіємо певну кількість, бо потрібно забезпечувати країну продовольством. Плануємо максимально скоротити посіви кукурудзи. Вже робили попередні розрахунки витрат на посівну і розуміємо, що нашу економіку врятує лише логістика. Якщо вартість логістики ще хоч трошки зросте, то кукурудза буде однозначно збитковою», – розповіла Тетяна Алавердова, комерційний директор HarvEast Holding.На форумі були присутні польські товаровиробники, які закликали українських фермерів не продавати пшеницю за ціною нижче 160 $/т, щоб не працювати у збиток і не сприяти зниженню світових цін. Але українські аграрії часто змушені продавати за ще нижчими цінами, оскільки вирощування наступного врожаю вимагає витрат.«Ми вже зараз знаємо, скільки коштує пшениця, яка на даний момент у полі, і прорахували, скільки вона буде коштувати в липні. Наразі показник на рівні 160$/т – це ще дуже непогана собівартість. Аграрії ідуть у собівартість 180-200$/т, сподіваються на зростання цін. Чимало виробників мають запаси пшениці,  собівартість якої становить 160-170$/т, а продають зерно по 130$/т, бо вони не можуть не продавати», – зазначив Богдан Лукіянчук, директор Growex LTD.Відповідно, наразі сформована серйозна тенденція по збільшенню посівів олійних культур – ріпака та соняшника –  в окремих господарствах, що вже в минулому сезоні призвело до поширення специфічних хвороб на українських полях, зокрема, викликаних збудником гнилі білої. Це також стосується і посівів сої.«Зростають площі олійних, відбувається збільшення кількості хвороб і шкідників притаманним саме цим культурам. Минулого року в полях спостерігали вкрай негативну тенденцію щодо збудника гнилі білої. Він довго зберігається  в ґрунті і може знищити значну частину поля. Бачила у Київській області поля, де до 88% соняшника просто вилягли від цього збудника хвороби, розвитку якого сприяли складні погодні умови  – значна кількість опадів», – повідомила Юлія Миронова, дослідник із захисту рослин, фітопатолог «БТУ-Центр».Зацікавленість у фермерів викликають посіви нішевих культур, що користуються сталим попитом і зручно транспортуються автомобільними шляхами. Багато аграріїв будуть експериментувати і вперше сіяти льон, гірчицю, бобові, круп’яні культури. Але тут також є певні ризики: для вдалого вирощування потрібно досконало володіти технологіями.В цілому на якості майбутнього врожаю негативно позначиться економія на добривах та засобах захисту рослин (ЗЗР). «Нормальним вважається співвідношення вартості добрив і пшениці близько 2:5, карбаміду і NPK — 3 та 3,5:1. Цілком реально повернення до цих співвідношень через 1,5 року за умови, що ціна азотних добрив знизиться на 47%, а вартість пшениці лишиться на сьогоднішньому рівні», – вважає аналітик світового ринку агрохімії,  керівник ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук.Проте позитивним трендом є подальша біологізація с/г виробництва, викликана переходом до використання біопрепаратів, що зменшує витрати на захист посівів.Як вже йшлося, дорога логістика спонукає аграріїв шукати нові можливості переробки врожаю. Досвідом переробки поділилася компанія Agricom Group, яка є провідним виробником пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ Dobrodiya, San Grano, San Granola, WOWСЯНКА, YUMMOJI. Потужності та земельні активи Групи у Чернігівській області певний час перебували в окупації, але після звільнення робота заводу та аграрного кластера була швидко відновлена. Більш того, не припинялись інвестиції у переробку. Так, наприкінці 2022 року завод розпочав виробництво преміальної граноли San Granola на нових потужностях. А на початку 2023 року було запущено виробництво нової категорії продукції – сухих сніданків YUMMOJI."Ми вже маємо новий план інвестицій на $500 тис. до кінця поточного року. Плануємо додаткові лінії фасування, додаткове розширення цеху граноли. Я як ніхто вірю в українську переробку", – розповів Петро Мельник, співвласник та СЕО Agricom Group, президент УКАБ.В Україні також зросла зацікавленість щодо виробництва біоетанолу, про що неодноразово зазначали у  асоціації «Укрбіопаливо». Все більшим попитом користується обладнання для олії, жирів, крохмалю тощо. Вищеназвані питання учасники форуму обговорили під час 4-х панельних дискусій, а також мали змогу для нетворкінгу.