Переконатися в цьому можна на прикладі компанії Інтерпайп, яка зриває програму буріння природного газу в Україні. Протягом багатьох років цей виробник намагався монополізувати ринок і продавати державі трубу для газової галузі за ціною, що втричі (!) вища за ринкову. Після впровадження в Україні системи публічних державних закупівель перемагати Інтерпайпу стало набагато складніше, і компанія почала втрачати державні підряди – програвала у відкритих торгах за ціною. А пропонувати нижчу ринкову вартість, звісно, не хотілося.
Перед Інтерпайпом став вибір: або почати грати за ринковими прозорими правилами, або включити адмінресурс. Звичайно, вибір припав на друге. І зараз Інтерпайп через Київський господарський суд хоче “знести” закупівлю труб для газової галузі за тими тендерами, де компанія “затиснула” запропонувати ринкову вартість.
Але найцікавіше – інше. Інтерпайп добре розуміє, що скасування тендера через суд не зробить компанію переможцем торгів. Це може призвести тільки до того, що закупівля труб для газової галузі та видобуток природного газу будуть зірвані. Отже, Україна буде змушена закуповувати більше газу ззовні, що зі свого боку призведе до збільшення бюджетних видатків і зростання тарифів. Шкідництво? Якось уже дивно виходить, що з одного боку є РФ, яка намагається підірвати енергетичну незалежність України за допомогою ракет, а з іншого – вітчизняна компанія, але вже за допомогою судових позовів, що підривають енергонезалежність України. У будь-якому разі, цей кейс стане справжнім випробуванням для судової системи. Що важливіше: енергетична незалежність України і закон, чи інтереси окремих монополістів?