В Уряді, схоже, скоро з’явився ще один кандидат на вихід. Йдеться про очільника Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна. Відомство існує вже третій рік, втім на питання, чим воно займається, навряд чи хтось зможе відповісти. Поки воно видається суто вітринним, а бекграунд його очільника якби натякає — ця вітрина ховає, а не презентує.
Мертвонароджений стратпром
Мінстратегпром відпочатку задумувався як «міністерство ОПК», але навіть за півтора роки повномасштабної війни так і не запрацював належним чином, вважає Павло Кухта, ексвиконувач обов’язків міністра економіки. Який в нього функціонал, якщо закуповує для ОПК Міноборони, замовником є ЗСУ, а фінансує все це Мінфін?
Завданням персонально Камишіна і його відомства могло б стати вирішення бюрократичних і логістичних проблем у цій системі. Втім відомство так і не «наповнили сенсом»: із функціями стратегічного планування, залучення інвестицій і політичного представництва ОПК Мінстратегпром теж поки не справляється. Про те, щоб переставити вітчизняний ОПК на рейки НАТО чи домовлятись з іноземцями про виробництво нової зброї навіть не йдеться. Бо це складно і працювати доведеться. Тож нині Мінстратегпром — навіть не валіза без ручки. Адже валіза не потребує грошей на своє утримання.
Влучно з цього приводу нещодавно сказала Тетяна Ніколаєнко з цензор.net: «Давайте закриєм нафіг той стратпром, кому він треба. Краще будемо вичищати готові склади. А… складів майже не лишилось, … тільки з не дуже потрібними ракетами, ну ок.».
Цей зламався, несіть нового
Чому відомство відверто «не робе»? Справа не стільки в інституційній спроможності, а у пріритетах її очільника. Камишін має поважну міжнародну освіту та управлінський досвід. У різні періоди працював аудитором в KPMG, в Dragon Capital, очолював Карлівський машинобудівний завод (KMZ Industries). Працював у холдингу олігарха Ріната Ахметова «СКМ» та його структурах. Має досвід в інвестиціях, агро, медіа. Втім на державній службі свої таланти, навички і компетенції Камишін чомусь так і не продемонстрував. Завжди щось ставало на заваді.
У 2021 році він став радником тодішнього глави Міністерства інфраструктури Олександра Кубракова. У серпні того ж року був призначений виконуючим обов’язки голови правління АТ «Укрзалізниця», за 8 місяців позбувся префіксу «в.о.». Подав у відставку в лютому 2023 року.
Укрзалізниця — традиційно одна з найкорумпованіших державних монополій. Не одне покоління реформаторів зламали об неї зуби. Провалив іспит і Камишін. При чому одразу. Він проігнорував антикорупційне законодавство і не подал декларацію, коли претендував на посаду голови УЗ. Це не завадило йому дістатися до одного з найбільших у державі корит.
Схематоз на залізниці
Перше ж рішення УЗ за нового керівника було прийнято на користь колишнього (а може, й нинішнього?) роботодавця Камишіна — Ахметова. Тоді УЗ заборонила подачу під навантаження власних вагонів, окрім як за довгостроковими контрактами. З чотирьох таких контрактів два були підписані з «Метінвест-Шіппінг» і «ДТЕК Павлоградвугілля» — обидві безпосередньо належать Ахметову, писав Rail.insider. Це було зроблено попри те, що контракти залізниці з групою Ахметова були збитковими для компанії. Власне це і стало приводом для відставки одного з попередників Камишіна Володимира Жмака, писали «Наші гроші». Жмаку, на відміну від Камишіна, не пробачили.
Шкідливі для УЗ рішення можна було б списати на помилку чи випадковість, якби не їхня системність. Ще один приклад — найбільший в історії України тендер. Очолювана Камишіним УЗ у жовтні 2021 року оголошувала про закупівлю 80 електропоїздів Stadler очікуваною вартістю 31,5 млрд грн. Володимир Даценко, експерт «Ліги антитрасту», тоді підрахував: середня ціна одного поїзда становить 12,5 млн євро. В той же час Швейцарія закупала такі самі електропоїзди аналогічної конфігурації майже вдвічі дешевше — по 6,5 млн евро. Німецька Deutsche Bahn купувала їх же по 6,3 млн євро, Польська залізниця купувала дещо дорожче — по 7,5 млн євро. Але ж не по 12,5 млн євро. Навіть за короля української корупції Януковича поїзди під Євро-2012 купували дешевше!
Тендерні схеми на УЗ доби Камишіна прокручували старі кадри, які добре на них знаються. Річ у тім, що з його приходом на залізницю повернулися люди з орбіти Євгена Кравцова. Він очолював УЗ з літа 2017 року по січень 2020 року. Запам’ятався величезною зарплатою (570 тис. грн на місяць), зривом реструктуризації компанії та корупційними скандалами. Друге життя отримали топ-менеджери Кравцова, керівники філій та їхні керівники. Згодом в однієї зі старих-нових тендерниць УЗ Таїси Олійник НАБУ проводила обшуки у справі про закупівлю туалетів за завищеними цінами.
Майстер звітувати
Попри численні скандали Камишіна тримали на посаді, адже він… звітував про «перемоги». Головна з них — начебто виведення корпорації від збитків до прибуткової роботи. Втім і цьому експерти знайшли пояснення. УЗ не почала заробляти, а просто економила геть на усьому, зношуючі і без того зношену інфраструктуру.
Крім того, красиво відзвітувати за 2021 рік допомогла сприятлива ситуація на ринку. Наприклад, перевезення рекордного врожаю зернових, нарощування експорту руди, бум на перевезення будівельних матеріалів за рахунок «Великого будівництва». Крім того, за каденції Камишіна, влітку 2021 року, УЗ збільшила кредитний портфель на 8,2 млрд грн. Все це дозволило намалювати у звіті красиву цифру — 457 млн грн чистого прибутку у 2021 році. Прибери бодай один фактор із цього довгого ланцюга — отримаш 15-20 млрд грн збитків, розвінчував «перемогу» Володимир Даценко.
Тож виникає низка риторичних питань. За які такі видатні результати роботи Камишін пішов на підвищення і став позаштатним радником президента? Чому він очолив і досі керує Мінстратегпромом? Чим він насправді займається? Ці питання виникатимуть все частіше, адже він не показує жодних результатів, а українці все частіше вимагають позбавлятися неефективних або недоброчесних урядовців — то Резнікова, то Ткаченка. Бо у гру «не можна критикувати владу під час війни» суспільство вже награлось. Можна і треба, якщо єдиний функціонал чиновника — імітувати роботу і проїдати бюджет.
