Українські аграрії, чиї землі наразі окуповані, а господарства націоналізовані російською владою, очікують на звільнення та відновлення агробізнесу. До цього потрібно готувати законодавство вже зараз. Про проблеми, які очікують деокуповані господарства, розповідає учасник ВАР.Самойдюк Іван Гнатович, очільник господарства в Запорізькій області, яке наразі повністю окуповане. До війни підприємство обробляло 3200 га, вирощували зернові, олійні та овочі.“У березні 2022 орки мене викрали, потім забрали підприємство, а до робітників приставили наглядача зі зброєю. Пізніше провели “націоналізацію” та призначили уповноваженого для розпорядження майном. Господарство мало значні запаси пального, насіння та ЗЗР –  росіяни використали їх для себе,  зібрали врожай та розпорядилися ним на свій розсуд. Через 11 місяців мене звільнили з полону, я не мав жодної можливості релокувати техніку і будь-які активи. Ми чекаємо на звільнення території та прагнемо відновити підприємство”, – розповідає очільник господарства.На прикладі свого підприємства Іван Самойдюк бачить майбутні складнощі, які очікують всі звільнені підприємства.  “Перше, з чим я зіткнусь, коли поверну господарство, – податкова, яка буде вимагати сплат. Тому що основний податок товарировиробників в агро –  фіксований. Друге – землі в нашому регіоні заміновані дуже щільно, а фінансування розмінування практично немає. Сьогодні на плечах фермерів лежить вся проблематика розмінування. Третє – я поверну господарство без оборотних коштів  та будь-яких основних засобів. Навіть на те, що не було розграбовано, банк накладе арешт, адже на початок війни ми мали непогашений кредит”, – розповідає фермер.За його словами, лише один з банків поставився до підприємства достатньо лояльно та запропонував пролонгацію заборгованості по кредиту на 1 рік під 0,01%.“Про відновлення деокупованих господарств без можливості пролонгувати довоєнні кредити на пільгових умовах хоча б до трьох років – не може бути й мови. Зруйновані підприємства, навіть за нинішніх умов програми “5-7-9”, не зможуть «встати на ноги». Вони потребують спеціально розробленої програми банківської лояльності”, – впевнений Іван Самойдюк.Сьогодні у всіх державних програмах відновлення деокупованих територій дуже гостро стоїть відновлення соцсфери, медицини, освіти, органів самоврядування.“Хочу запевнити, якщо не відновлять агропідприємства, ні школи, ні лікарні, ні садочки потрібні не будуть. В першу чергу варто відновлювати реальне виробництво, і туди будуть повертатися люди”, – резюмував очільник окупованого господарства.