Найцікавіше

Рада підтримала законодавчі зміни для боротьби з «чорним» експортом зерна

Верховна Рада України 21 листопада 2023 року ухвалила в першому читанні ухвалила законопроєкти про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України, які запроваджують механізм для боротьби з «чорним» експортом зерна та неповерненням валютної виручки.Як передає Укрінформ, про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграмі."Рада підтримала в першому читанні (законопроєкти – ред.) №№10168-2 та 10169 (щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів). За – 231 та 253. Цей законопроєкт (№10168-2 – авт.) спрямований на боротьбу з «чорним» зерном та неповерненням валютної виручки", – написав він.Железняк зазначив, що до другого читання законопроєкт №10168-2 буде значно доопрацьований разом із Міністерством аграрної політики та продовольства України.Згідно із пояснювальною запискою, законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів" (№10168-2) має на меті мінімізувати поширені схеми ухилення від оподаткування під час операцій з вивезення за межі митної території України певної сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур, рослинної олії та макухи).Зокрема, законопроєктом передбачається, що експорт товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 УКТ ЗЕД зможуть здійснювати виключно платники податку на додану вартість.Очікується, що цей механізм запрацює через пів року після того, як зазначені зміни наберуть чинності.На кожну позицію товару потрібно буде складати податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення товарів.При цьому базою оподаткування для експортних товарів стане їх договірна (контрактна) вартість, яка не повинна бути меншою за середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця.Експортери отримають право складати та реєструвати у реєстрі податкових накладних розрахунок коригування за операціями з експорту після завершення оформлення митної декларації та вивезення товарів.Відшкодування податку на додану вартість експортерам здійснюватиметься з частки обсягів фактично отриманої валютної виручки за продаж товарів у загальному обсязі експортних операцій, крім деяких випадків.Згідно із пояснювальною запискою до законопроєкту «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (№10169), тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, митне оформлення експорту зернових та олійних культур, а також рослинної олії та макухи буде здійснюватися на підставі митної декларації, до якої обов’язково внесено інформацію про реквізити відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі.Така митна декларація повинна містити інформацію лише про товари, включені до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 УКТ ЗЕД, та реквізити однієї відповідної податкової накладної.Після початку митного оформлення таких товарів на підставі митних декларацій дані цих декларацій не підлягатимуть коригуванню.Підставою для відмови у митному оформленні таких товарів можуть бути: відсутність факту реєстрації податкової накладної; нижча за мінімальні експортні ціни (які встановлює Мінагрополітики) вартість товарів, що експортуються; реєстрація податкової накладної за 30 днів до оформлення митної операції тощо.Як повідомляв Укрінформ, за даними Бюро економічної безпеки, понад 20% експорту зерна здійснюється ризиковими підприємствами.Національний банк України 10 листопада 2023 року ухвалив рішення про скорочення зі 180 до 90 днів граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306.

Перейти ВВЕРХ