«Найбільше зловживають ФОП другої групи»
Соня Кошкіна: Пропоную почати зі скриньки Пандори одразу – з теми ФОПів.
Уряд не раз говорив про необхідність підвищити планку, від якої починається перехід на ПДВ для ФОПів. За
однією інформацією, йшлося про мільйон гривень обороту. Зараз, після підписання меморандуму з МВФ, йдеться про 4 млн. Але ми пам’ятаємо, що ФОПи першої групи обмежені оборотом у 1,4 млн гривень,
другої – 7,2 млн, третьої – 10 млн.
Коли з’явилася інформація про підписання меморандуму з МВФ і про ці 4 млн, було зареєстровано електронну петицію, яка набрала 25,5 тисяч підписів. У відповідь на неї Кабмін повідомив, що станом
на зараз відповідного законопроєкту ще немає. Хоча його мали голосувати саме в березні, а з січня 2027 року вже впроваджувати.
Маю низку питань з цього приводу, але дробитиму їх. Отже, як далі буде розвиватися ситуація і як знайти баланс (про що говорить Мінфін) між вимогами МВФ і інтересами українських виробників,
бізнесменів, які реально потерпають від викликів війни?
Фото: Олександр
Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби УкраїниЛеся Карнаух та шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
Леся Карнаух: Дійсно, з грудня це одне з найбільш дискусійних питань. Адже йдеться не стільки про те, який ліміт безпосередньо обрати, а й якої кількості суб’єктів господарювання,
ФОПів це буде стосуватися, коли це буде, як це буде проголосовано.
В нашій державі два основних режими оподаткування, передбачені законодавством. Не беру зараз особливі – Defense.City, Дія.City. Загалом є загальна система оподаткування і спрощена система
оподаткування. Спрощена створювалася законодавцем – за участі уряду – більше 20 років тому, щоб забезпечити тим, хто не може бути великим чи середнім платником податків, можливість досягати якогось
успішного фінансового результату, використовуючи особливості спрощеної звітності, спрощеного декларування і ставки єдиного податку.
Українські реалії і в тому числі досвід Державної податкової служби демонструють, що мають місце певні зловживання спрощеною системою оподаткування. Вони виникли з різних причин, вони не виникли
тільки зараз.
Соня Кошкіна: У Національній стратегії доходів до 30-го року написано, що спрощену систему взагалі треба ліквідувати.
Леся Карнаух: «Ліквідувати» –дослівно –там немає, є модернізувати, удосконалити.
Друге питання – яким чином збалансувати і збільшити частку внутрішніх надходжень до державного бюджету. Яким чином відходити від постійного дисбалансу з точки зору зовнішніх запозичень. Тут є
світова практика, і ми теж слідуємо такому підходу, що треба розширювати базу оподаткування і при цьому зберігати більш-менш помірковані ставки, пробувати їх знаходити, виходячи із
загальноекономічних показників. Які, на жаль, через відсутність легкого доступу до достатньо дешевого оборотного капіталу для підприємця, в принципі, трошки обмежують. Державі потрібен ресурс і
ресурс самостійний в умовах, коли немає потужних передумов для економічного зростання.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
І третє питання, яке пов’язане з ФОПами, – це те, що у нас, за нашими підрахунками, і ми ділимося цією інформацією, орієнтовно 30 % суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі
оподаткування, застосовуються у схемах дроблення.
Соня Кошкіна: Так кажіть прямо – ви зараз про ресторанний бізнес.
Леся Карнаух: Не лише.В серединілютого ми зустрічалися із ресторанним бізнесом. 100 % історія з двома чеками дуже активна. Проблематика не обов’язково полягає в тому, що є
бажання у суб’єкта господарювання порушити. Є питання, складнощі щодо надмірно зарегульованого законодавством порядку адміністрування акцизу (на продаж алкоголю. – Ред.) і взагалі порядку
здійснення діяльності при реалізації підакцизної групи товарів. Тому вони завжди обирають цю форму, бо отримати ліцензію – там штрафи по акцизу, у випадку порушення, величезні.
Ми, як Податкова, якщо бачимо в рамках перевірки ці порушення, однозначно застосовуємо механізм, передбачений Податковим кодексом.
Соня Кошкіна: Добре, якісь порушення з боку ФОПів існують, але значна частина з них – це звичайні люди: перукарі, майстри з ремонту абощо. Що чекати цим людям з 2027 року?
Леся Карнаух:Під дію умови, яку озвучила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, що буде застосовано підхід
4 млн грн на рік, потрапляє 252 тисячі ФОПів.
Соня Кошкіна: А скільки їх у нас взагалі?
Леся Карнаух:За останніми даними – 2,1 млн. Але тут цифра динамічна, вона змінюється періодично, тому що ФОП зареєструвати через «Дію» дуже легко, заяву подати можуть усі.
Соня Кошкіна: Ок, 252 тисячі підпадають. Скільки з них–яка група?
Леся Карнаух: В ці 252 тисячі входять друга і третя групи. Перша група безпосередньо – це побутові послуги населенню, роздрібна торгівля на ринках, вони не потрапляють.
При здійсненні діяльності ФОПами другої групи ми фіксуємо найбільше порушень. Ліміт доганяють, потім перереєстрували новий ФОП, перейшли – рухаються далі. Це – одна із активних і частих схем.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
«Відсоток блокування податкових накладних знизився з 0,84 % до 0,14 %»
Соня Кошкіна: Давайте поговоримо про тих, хто підпадає під ліміт в 4 млн гривень. Якщо оборот більший – це ПДВ і всі «радощі» адміністрування: потрібна бухгалтерія, інколи навіть не один
бухгалтер, звіти абощо. І часто середній бізнес не може собі це дозволити. Як бути із цим? Чи не стимулюватиме це людей знову йти частково в «тінь»?
Леся Карнаух: Для нас це не нове питання. Десь місяць тому я поставила завдання кожному з керівників підрозділів знайти п’ять бухгалтерів, які обслуговують різні форми ФОПів з різних
регіонів, незалежно один від одного, описати бізнес-процес з адміністрування ПДВ. За власним підходом, за методикою. І потім ми зробили спільну презентацію. Кожен директор департаменту приніс свої
результати.
Так от ми зрозуміли, що є речі, які можемо змінювати, не чекаючи змін до закону. Наприклад, коли робиш розрахунок коригування через Електронний кабінет платника податку, не можеш використати
податкову накладну як базу для розрахунку коригування. Це елементарні налаштування, ми попросили нашого CDTO Ігоря Панченка надати цю можливість, це не потребує законодавчих змін.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
Володимир Кизима зі своїм департаментом (департамент оподаткування фізичних осіб. – Ред.) узяли регіональний розріз, опитали бухгалтерів, які обслуговують фізичних осіб щодо того, скільки часу
вони витрачають в залежності від виду діяльності, бо в кожного своя специфіка. І загальний меседж був цікавий, це дає нам мотив впроваджувати нові підходи до спілкування: бухгалтер, який обслуговує
ФОП на єдиному податку, не може без додаткового навчання перейти на обслуговування суб’єкта господарювання, який є платником ПДВ. Для цього йому потрібно підівчитися.
І ми вже почали розробляти і в тому числі на базі Офісів податкових консультантів, і наших комунікаційних майданчиків підходи, яким чином навчити, запобігти виникненню додаткових помилок через
незнання. Звісно, це робити складно, адже ми не знаємо зараз загальної законодавчої рамки, яка буде.
Соня Кошкіна: Давайте до податкових накладних. Проблему їх блокування Податкова визнавала ще рік тому, за керівництва Руслана Кравченка. Ви звітуєте, що ситуація стала кращою, але
наскільки реально? І скільки суперечок можна врегулювати у досудовому порядку, а скільки все ж іде в суд, що фактично надовго паралізує діяльність бізнесу.
Леся Карнаух: Щодо відсотків, то динаміка змінилася. За останній рік, як ми і анонсували, ми внесли зміни до постанови 1165, де суттєво розширили умови безумовної реєстрації, змінили
ліміти. Якщо у лютому 2025 року відсоток блокування податкових накладних був 0,84 %. В травні – десь 0,5 %, то зараз – це 0,14 %. В деяких регіонах, в Тернополі, наприклад, це навіть 0,09 %. Регіон
від регіону відрізняється, але відсоток є меншим через запроваджені зміни, через запроваджені консультаційні центри.
Фото: Олександр Ратушняк
Але, ставлячи питання щодо блокування податкових накладних, ніхто не говорить і не згадує першопричину, чому було створено систему моніторингу, контролю за реєстрацією податкових накладних? Тому
що всі вже забули, але, хто давно працює в цій державі, пам’ятають в 2016 році такі історії, як «скрутки»
ПДВ. І СМКОР була українською відповіддю на «скрутки» ПДВ, на те, яким чином забезпечити моніторинг та контроль проходження ПДВ, уникнути виведення коштів в готівкову форму. Яким чином запобігти
неправомірному відшкодуванню ПДВ. Адже неправомірне відшкодування ПДВ, коли воно не є обґрунтоване і не має контролю, – це прямі втрати для державного бюджету. Це несправедливий перерозподіл
бюджетного ресурсу.
Бо, погодьтеся є проблема, коли, наприклад, один сумлінний платник не хоче обдурювати державу, намагається максимально виконувати свої податкові зобов’язання, платить в бюджет, а потім бюджет
віддає це тому, хто має сміливість порушувати законодавство. Для цього була потрібна СМКОР.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
Ніна Южаніна, народна депутатка: Щодо кількості заблокованих накладних, не рахуйте, будь ласка, відсоток від загальної кількості податкових накладних, скажіть: скільком платникам
довелося в місяць готувати пакети документів?
У мене є показники за 2025 рік: 17 тисяч платників щомісячно заблоковані, в 24 році їх було 24 тисячі. Це кращий показник, але 17 тисяч платників щомісячно отримують на голову купу
проблем.
Тепер щодо заблокованих податкових накладних і ефекту СМКОР. Ви – великі молодці, що все-таки працюєте в цьому напрямку, тому що порівняно з 24-м роком кількість ризикових платників зменшилась
удвічі, кількість заблокованих податкових накладних зменшилась удвічі і загальна сума заблокованого ПДВ зменшилася на 28 %.
Але тепер уявіть, що відбувалося. Заблоковано податкових накладних за рік на суму 39 млрд грн. Розблоковано на суму 34 млрд. Тобто ефект від того, скільки складнощів було у платників – 5 млрд,
і то вони знаходяться в судах і інших інстанціях, і це ще не кінцевий результат.
Фото: Олександр Ратушняк
голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна
Валентин Таратайко, представник національного виробника хозтоварів, один з постачальників «Епіцентру»: Для нас, як і для багатьох виробників, блокування податкових накладних стало
великим головним болем. Нам довелося збільшити штат бухгалтерії, боротися з вітряними млинами, мережі, з якими ми працюємо – «Епіцентр», Comfy, «Ашан», «Новуси» – як тільки почалася велика кількість
заблокованих податкових накладних, фактично поставили нас перед фактом, що з нами не будуть розраховуватися або можливі нарахування штрафних санкцій. Тому для нас, як для виробників, ситуація завдала
більше головного болю, ніж позитивного ефекту. Ми розуміємо, чому зʼявився СМКОР, але для нас це потужний удар по бізнесу.
Леся Карнаух: Скажіть, будь ласка, в 25-му році це було? Зараз триває?
Валентин Таратайко: Так, це триває.
Леся Карнаух: Який відсоток податкових накладних, які ви подаєте на реєстрацію, заблоковано?
Валентин Таратайко: 5-10 % зараз. На старті це було 80 %.
Леся Карнаух: Тобто певна позитивна динаміка відбулася за цей період.
Коли я говорю про те, що ми продовжуємо практику прийняття таблиць даних і продовжуємо вчити СМКОР бути розумнішим і бачити ті операції, які він ще не бачить, – це якраз про те, що ми йдемо
назустріч платнику, щоб зменшити додаткові витрати на бухгалтера, на підготовку документів. І для того, щоб, якщо ви один раз подали до Податкової інформацію, що у вас такий технологічний процес, щоб
він там був збережений.
Наступний крок, над яким ми працюємо, про що я вже казала, – хочемо навчити СМКОР бачити форвардні контракти.
Друга історія: ми хочемо зробити автоматизовані таблиці даних в залежності від видів виробництва, від технологій виробництва, від галузей, від напрямів. Для того, щоб вам не треба було наймати
людину, яка зробить вам таку таблицю даних, яка влаштує Податкову. Щоб ви заходили на сервіс податкової в Електронний кабінет платника податків і мали можливість вибрати відповідно до вашої галузі,
до вашого виробництва і заповнити таблицю даних там, де є формат передзаповнення.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
«Відшкодування ПДВ має відбуватися протягом місяця-двох»
Костянтин Швабій, (Growford Institute, Державний податковий університет): В Греції лише в 2020 році запровадили електронні інвойси, фактично аналог нашого СМКОР, податковий розрив по ПДВ
в них був майже 30 %, а за 5 років став 9 %. Чому наша податкова не рахує цей податковий розрив і, може, багато питань, якщо б ці розрахунки були, відпали б само собою?
Фото: Олександр Ратушняк
Костянтин Швабій, GROWFORD Institute
Леся Карнаух: Я дуже чекаю, коли ми окремо по кожному виду податку матимемо власну національну методологію розрахунку цього Tax Gap і матимемо стратегічні операційні плани того, як
долати цей Tax Gap, зменшувати податковий розрив, як це робиться в багатьох країнах Європейського Союзу.
Соня Кошкіна: В грудні ви складали план перевірок, можливо, його будуть переглядати, але тоді там було дуже багато об’єктів енергетики. В якийсь рік ви акцент робите на аграрці, в якийсь
– на фармі, ще на чомусь. От зараз на 26-й так випало, що це енергетика. Але це було ще в грудні, до масштабних обстрілів, які, принаймні в Києві, всі відчули. Чи буде це переглядатися?
Леся Карнаух: Насправді в нас немає акценту на енергетику.
В плані-графіку десь 3,5 тисячі суб’єктів господарювання із орієнтовно 240 тисяч підприємств, які здійснюють активну економічну діяльність і є платниками ПДВ. І десь тисяча (1016) фізичних
осіб-підприємців.
Фото: Олександр Ратушняк
шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
Соня Кошкіна: Перед тим, як переходити до наступного блоку питань, хочу спитати, чи є в залі експортери? Як у вас з відшкодуванням ПДВ?
Євген, AFINA Group: Ми – виробник і експортер побутової хімії. Відшкодування є, але із затримкою. Звісно, хотілося б миттєве відшкодування, але ми пристосовуємся.
Леся Карнаух: А що у вашому розумінні затримка?
Євген, AFINA Group: До трьох-чотирьох місяців, до півроку.
Євгенія Самсоненко, директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб: В нас є чітко визначені терміни проведення перевірки. Якщо це камеральна перевірка, вона відбувається в
передбачені кодексом терміни, одразу після подання вашої декларації з заявою на відшкодування. Якщо документальна перевірка, вона також триває 20 днів. Як не порахуєш, 3-4 місяці не виходить.
Камеральна перевірка починається на наступний день за граничнім терміном подання декларації і триває не більше 20 календарних днів. Сума ПДВ може бути узгоджена за результатами камеральної
перевірки не пізніше 20 календарного дня від початку перевірки. Далі дані про узгодження суми передаються на казну. Казна має пʼять робочих днів на відшкодування. 20 плюс 5, тобто за результатами
камеральної перевірки відшкодування відбувається, як правило, протягом місяця.
Якщо ми кажемо про документальну перевірку, то строк продовжується на термін документальної перевірки, але не довше ніж 40 календарних днів від граничного терміну подання декларації. Узгодження
матеріалів триває орієнтовно 5 днів. Тут казна також має 5 робочих днів на відшкодування суми ПДВ.
Фото: Олександр Ратушняк
Євгенія Самсоненко, директор Департаменту з оподаткування юридичних осіб ДПСУ
Мирослав Лаба, Спілка українських підприємців: Коли впроваджувалася система електронного адміністрування ПДВ, Єдиний реєстр податкових накладних і СМКОР, бізнесу казали, що це робиться в
тому числі заради автоматичного відшкодування ПДВ. Тобто коли податкова бачить всі податкові накладні, весь ланцюжок, має можливість блокувати лівий фіктивний ПДВ тощо.
У чому тоді сенс податкової перевірки, коли ви і так бачите усі документи, весь баланс по цьому ПДВ у вас уже має сходитись.
Фото: Олександр Ратушняк
Мирослав Лаба, Спілка українських підприємців
Леся Карнаух: Хороше питання. Воно потребує залучення в тому числі і законодавців, тому що процедура відшкодування ПДВ в нас також прописана в Податковому кодексі. Так само, як і
процедура реєстрації податкових накладних. Там чітко визначено, які правові передумови для відшкодування ПДВ. І чи може вона бути здійснена за результатами використанні інформації тільки з СМКОР або
Єдиного реєстру податкових накладних. На жаль, Податковий кодекс наразі такої можливості не передбачає.
Процедура відшкодування ПДВ, яка здійснюється у відповідності до вимог Податкового кодексу, передбачає спочатку камеральну перевірку, якщо немає передумов передачі на документальну, передається на
казну і відшкодовується.
Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсман: Я приїхала в Україну місяць тому і ми вже декілька разів зустрілися із Лесею, з іншими представниками, для мене це був crash-курс в податках.
Я – колишній посол Німеччини в Україні і до сих пір не дуже багато знала про всі ці питання, але те, що ми разом з БЕБ і ДПС впровадили перший успішний кейс з податкової медіації, це дуже
добре. Тому що такий проєкт існує в інших країнах, навіть прописаний в законі, як у Франції, Бельгії.
Як я сказала, я лише місяць в Україні. Але в мене хороша команда з 20 інспекторів, тож можете звертатися зі скаргами.
Фото: Олександр Ратушняк
Бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен і Соня Кошкіна
З 6-8 млн українців за кордоном декларації про доходи подали 75 тисяч
Соня Кошкіна: До 1 травня триває кампанія з декларування. Як вона зараз відбувається? Як ви популяризуєте її всередині країни і зовні? Чи за чотири роки не зменшилася кількість українців за кордоном, які звертаються за роз’ясненнями?
Можливо, зменшилася кількість тих, хто має подвійне декларування, з чого, відповідно, можна зробити висновок, що люди не планують повертатися, бо чотири роки вже серйозний термін. Такий
comparing двох позицій – всередині і назовні країни.
Леся Карнаух: База даних Мін’юсту і Податкової наразі мають певні неточності, з цим пов’язана велика кількість звернень громадян до ЦОПів, мовляв, чого мені поставили цю ППРку, я 300
років як продав цю квартиру, але мене про неї постійно запитують. Тому от, ділюся, це наш біль, з яким ми намагаємося впоратися. Наша команда і команда Мінʼюсту працює над тим, щоб вивірити базу, яка
є предметом з оподаткування. Це – майновий податок.
Що стосується доходів, є така традиція, що всередині, що зовні – всі чекають до останнього моменту і потім лише починають активно декларуватися.
Щодо декларування доходів громадян України, які перебувають тимчасово за кордоном, але не є резидентами тієї країни, є резидентами України, вони так само до 1 травня мають можливість подати
декларацію через наявні інструменти.
Якщо ж вони нерезиденти, то тут виникає питання стосовно того, що вони завчасно повинні подбати про те, щоб отримати довідку, що вони не є резидентами України, для того, щоб мати можливість потім
уникнути подвійного оподаткування по одному тому ж самому доходу.
Для того, щоб це прояснити, у лютому разом з Офісом омбудсмана України ми провели круглий стіл, до якого були залучені представники 30 країн – у Лубінця є представники його офісу практично в усіх
країнах, де наші українці отримали статус тимчасового захисту. Ми розробили дорожні карти, розіслали по всіх цих країнах через представника Уповноваженого з прав людини для того, щоб провести
роз’яснювальну роботу для наших громадян, як уникнути подвійного оподаткування. Скільки в нас є угод, з якими країнами вони працюють, як отримати довідку про статус резидента/нерезидента, які доходи
включаються в суму, яка підлягає оподаткуванню доходу, які не включаються, адже це було таке проблемне питання. Наприклад, у Німеччині.
Що робити, Німеччина дає тимчасові соціальні виплати, чого я маю з цього платити податок, адже я волонтерю і надсилаю в Україну? Так ось, ми активно проводили роботу з роз’яснення, що усі
соціальні виплати, які людина отримує, маючи статус тимчасового захисту, не включаються до суми доходу, який підлягає оподаткуванню.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
Соня Кошкіна: Це тільки для Німеччини? Чи для інших країн також?
З 74 країнами Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Соня Кошкіна: Але є одне але. Згадую нашу розмову з очільником ЦВК Олегом Діденком в контексті виборів,
але йшлося про те, що за кордоном знаходяться 6-8 млн українців, а на консульському обліку стоять десь 400 тисяч всього. Як бути з цим?
Леся Карнаух: Складне питання. Ми активно долучені до процесу «е-Консул» і «е-Картка», який дозволить громадянам України, які перебувають тимчасово за кордоном, не втрачати зв’язок з
Батьківщиною, в тому числі в частині виконання свого основного конституційного обов’язку платити податки. Бо не тільки обов’язок захищати свою країну є в Конституції, а є ще й обов’язок платити
податки.
На відміну від МЗС, від Офісу уповноваженого з прав людини ми не маємо своїх представництв за кордоном і можемо використовувати тільки наявні у держави інструментарії – це наше МЗС.
Яким чином донести інформацію до наших громадян? Ми вбачаємо це тільки через використання власних веб-ресурсів, соціальних мереж. Всі знають, що громадяни, незалежно від того, скільки вони живуть
за кордоном, все одно читають українські Telegram-канали і новини черпають звідти. Тому ми намагаємося не зупинятися в продовженні широкомасштабної інформаційної кампанії, роз’яснюючи усі аспекти
декларування, на які виникає попит.
Соня Кошкіна: Скільки зараз українців за кордоном, які виїхали після повномасштабного вторгнення, платять податки в Україні?
Леся Карнаух: Точну цифру ми можемо назвати після 1 травня, коли буде остаточне декларування. Декларації про отримані доходи за межами України подали 75 тисяч громадян України. Це
небагато, але це подані декларації і сплачені податки.
Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка:Підвищувати податки все одно доведеться, як не в 27-му році, так пізніше. На підвищення якого податку, ви вважаєте, погодяться
українці, яке найлегше буде адмініструвати Податковій?
Фото: Олександр Ратушняк
нардепка Ольга Василевська-Смаглюк
Леся Карнаух: На жодне підвищення український громадянин не погодиться.
Я є прихильницею того, щоби не йшла мова про підвищення. Я завжди про оптимізацію і диверсифікацію. Я – прихильниця збалансованої моделі з розширення бази оподаткування.
Якщо ми говоримо про концепт по ФОП, уже розійшлася така історія, мовляв, давайте вже 20 % ПДВ для ФОПа, і все. Я говорю про те, що потрібно передивитись високомаржинальні кведи, які передбачені
для спрощеної системи першої –третьої групи. Я за те, щоб передивитися ставку єдиного податку (перша група) і прив’язати її не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати. Але це лише
моє бачення, я – не законодавець, не формую політику. Я в даному випадку буду нести відповідальність за те, які дані для розрахунку надам, відповідно, тим, хто ухвалює рішення.
Ярослав Железняк, народний депутат: Згоден, що історія з ПДВ для ФОПів – не до Податкової. Це або Мінфін, або законотворці. Якщо ви хочете мою думку, я переконаний, що 0,01 % шансів, що
ми це проголосуємо, незалежно від суми – 4 млн, 1 млн, 10 млн.
У мене питання суто технічне. Уявімо, що якимось дивним чином, указом президента, неважливо, ввели відповідно цю норму – обов’язкова реєстрація ПДВ від 4 млн. Я почув від вас цифру 200 тисяч,
десь бачив 100 тисяч додаткових суб’єктів, які входять в систему ПДВ. Податкова цю історію теоретично потягне і впровадить до 1 січня 2027 року?
Фото: Олександр Ратушняк
нардеп Ярослав Железняк
Леся Карнаух: 252 тисячі ФОПів, які підпадають під поріг 4 млн, це цифра, порахована, виходячи з даних 2024 року. 9 лютого завершилося декларування за 2025 рік спрощенців 3 групи,
перша та друга термін подання завершився 2 березня, ми перерахуємо, але цифра несуттєво зміниться.
Важко спрогнозувати, скільки ФОПів із них продовжить отримувати такий самий оборот і підлягатиме реєстрації ПДВ у разі запровадження норми з 1 січня. Це цифра плаваюча. Я не думаю, що вона буде
відрізнятись на сотні тисяч, але це суттєве навантаження на наявні ресурси Державної податкової служби для того, щоб забезпечити якісне адміністрування.
Тому при розробленні своїх пропозицій до того, яким чином це буде запроваджуватись, ми також пропонуватимемо спрощене адміністрування. Це і інші строки з декларування, це певний перехідний період.
І однозначно, про що я вже говорила, це має супроводжуватись широкомасштабною роз’яснювальною і навчальною роботою і не тільки для суб’єкта господарювання, для якого це стрес, а й для нас.
Бо є ще друга історія, яка пов’язана з формуванням податкового кредиту первісного, для того, щоб вони могли закумулювати ліміт і не поповнювати його живими грошима. Для того, щоб дати їм
можливість навчитися формувати податкові накладні і робити їх не під кожну господарську операцію, а для того, щоб це було узагальнено. Над цими великими питаннями ми працюємо в Державній податковій
службі для того, щоб максимально забезпечити свою готовність.
Виходячи зі свого досвіду понад 20-річної роботи на державній службі, я не впевнена, що все буде прям ідеально на 1 січня. Не було, на жаль, на моїй практиці при введенні будь-яких кардинальних
змін всієї готовності. Але ми вже сьогодні працюємо над тим, щоб будь-які незручності були мінімальними. Для ДПС і для мене, як наразі очільниці Податкової, важливо – це те, щоб ми не чекали, коли
законодавець ухвалить рішення, і це для нас стане громом серед ясного неба. А щоб ми знали і давали необхідну інформацію тим, хто ухвалює рішення, а як це зробити так, щоб це було зручно і
комфортно.
«Загальне декларування можуть собі дозволити лише економічно стабільні країни. Це дуже дорого»
Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій: Чи готові ми до взаємодії в податковій сфері з країнами Європейського Союзу і з цією системою взагалі? Що
треба змінювати в нашій податковій системі вже зараз, щоб працювати там?
Фото: Олександр Ратушняк
Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Леся Карнаух: Ми знову виділяємо декілька аспектів. Перше – те, що стосується безпосередньо необхідних змін до законодавства. За результатами скринінгу, за результатами звіту
Європейської комісії, є рекомендації і є розроблення низки нормативно-правових актів і законодавчих змін.
І є друга технічна частина, яка стосується інтеграції з інформаційними системами Європейського Союзу. Їх наразі шість. Ми з DG TAXUD (це генеральний директорат з питань оподаткування та Митного
союзу Європейської комісії) активно над цим працюємо. Вони дали нам основний опис вимоги по кожній системі. Наразі відбувається нашою командою з командою DG TAXUD із залученням естонських
спеціалістів оцінка стану готовності до інтеграції. У нас в державі є приклад, коли митниця по NCTS (спільний транзит. – Ред.) приєдналась до європейської системи.
Ми застосовуємо цей підхід і оцінюємо систему за системою. З деякими системами легко, з іншими складніше. І є одне питання, яке наразі для нас надзвичайно складне, адже в Європейському Союзі
інформаційні системи також не є сталими, і наразі дві з них хочуть замінити однією. І ця дискусія ведеться вже понад рік. В нас немає чітких технічних вимог і чіткого дедлайну, коли Європейський Союз
введе цю систему і до яких технічних параметрів нам готуватися. Але ми в діалозі з DG TAXUD, намагаємося не втрачати цей трек.
Михайло Радуцький, народний депутат: Вважаю, що ми нічого в цій країні не змінимо в плані неформальних доходів, корупції, поки декларування не буде загальнодержавним для всіх громадян
України.
Фото: Олександр Ратушняк
Михайло Радуцький, Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Леся Карнаух: Для того, щоб вести стовідсоткове декларування, хоча б якийсь певний період часу повинні бути незмінні підходи до цього декларування. А коли вони змінюються – то форма,
то строки подання (раз на місяць, раз на квартал) – вибачте, тут говорити дуже важко, тому що ми тоді всі заплутаємося.
З того, що я вивчала і дивилася: дозволити собі стовідсоткове декларування усіма громадянами без застосування механізму податкових агентів, можуть економічно стабільні країни світу, як то
Сполучені Штати Америки, але це завжди дуже дорого. Ви знаєте, скільки коштують податкові консультанти в Сполучених Штатах Америки. Тому тут питання дискусійне, і як воно вплине на збільшення чи
зменшення надходжень, немає жодного релевантного розрахунку для нашої держави.
Фото: Олександр Ратушняк
в.о голови Державної податкової служби України Леся Карнаух
