Вона передбачає чіткі терміни контрактів, значно вищу платню для бійців та гарантовані відстрочки. Відтепер як цивільні, так і військові можуть укласти нові контракти: піхотно-штурмовий, бойовий або базовий.
Згідно з реформою, середня зарплата піхотинця становитиме 300 тисяч гривень на місяць, а максимальна — 460 тисяч. Військовим, які підпишуть піхотно-штурмовий контракт, платитимуть по 10 тисяч гривень за кожен день на позиціях, 20 тисяч — за один день ударно-пошукових дій та 40 тисяч — за “штурмовий” день з просуванням вперед. Будуть і додаткові виплати, як-от 100 тисяч гривень за взяття противника в полон і
15 тисяч — за знищення ворога у контактному чи стрілецькому бою. Цим контрактом передбачені різні терміни служби. Зокрема, 14 місяців — для цивільних, 10 — для чинних військових, 6+ місяців — для військових, звільнених зі служби.
Запроваджується й бойовий контракт, розрахований на пілотів БпЛА, операторів наземних роботизованих комплексів (НРК), фахівців радіоелектронної боротьби (РЕБ), артилеристів та інших. Термін такого контракту становитиме 24 місяці. Щодо зарплати, то обіцяють, що мінімальна становитиме 30 тисяч гривень на місяць, а максимальна — 120 тисяч. І що ближче до першої лінії військовий служитиме, то більшою в нього буде платня.
Базовий контракт передбачено для посад поза бойовими частинами. Як запевняє Міноборони, військові, які укладуть такий контракт, отримуватимуть щомісячно щонайменше 30 тисяч. За виконання бойових завдань (у штабах, пунктах управління тощо) будуть додаткові виплати. Тож, як і на бойовому контракті, військовий максимально зможе отримати до 120 тисяч гривень кожного місяця.
Після завершення контракту бійці гарантовано матимуть відстрочку — від 6 місяців до 3 років, термін якої залежатиме від того, скільки військовий служить.
Також Міноборони заявило, що активніше залучатиме до війська громадян інших країн. “Мета — заповнити іноземцями від 30% до 50% посад штурмовиків і піхотинців”, — зауважив очільник відомства Михайло Федоров. Та чи вдасться досягти таких амбітних цілей?
— Наразі можемо говорити не про реформу, а радше про красиві слайди, — каже Віктор Таран, керівник Центру підготовки операторів БпЛА “Крук”. — Але добре, що є рух у цьому напрямку. Реформа найперше мала б дати відповіді на два прості питання — це зарплати і справедливі терміни служби для всіх категорій військовослужбовців. Адже в нашій армії є як мобілізовані, так і контрактники. Як на мене, українці готові служити. Та вони хочуть чітко знати, скільки за це отримуватимуть і коли зможуть звільнитися з війська.
— Чи дає відповіді на ці питання реформа?
— Поки чітко зрозуміло лише те, скільки служитимуть ті, хто укладе контракт, як то кажуть, з нуля. От обіцяють, що цивільний, який підпише контракт умовно 20 червня цього року, зможе звільнитися зі служби 20 червня 2028-го. І мобілізований, якийвоює від 2022 року, підписавши контракт, теж зможе звільнитися лиш у 2028 році. Це несправедливо.
Фото AP
Також незрозуміло, що буде з військовими, котрі звільняться зі служби після завершення контракту. Міноборони запевняє, що вони матимуть пів року відстрочки. А що далі? Людина потрапляє у резерв і її через пів року знову можуть мобілізувати? Замість того, щоб дозволити чоловікам і жінкам, які відслужили понад три роки, назавжди звільнитися і повернутися до своїх сімей та цивільного життя, їх фактично роблять вічними “рабами” військової системи. Це особливо обурює тих, хто вже п’ятий рік не вилазить з фронту.
— А чи не залишаться обіцяні доплати лише на папері? Як вважаєте? Чи не доведеться піхотинцю або штурмовику їх “вибивати”?
— Міноборони заявляє, що для підтвердження перебування штурмовика чи піхотинця у конкретний час на конкретних локаціях застосовуватиметься mission control (цифрова система управління безпілотниками у бойовій екосистемі DELTA. — Авт.), — зауважує Ігор Луценко, військовослужбовець ЗСУ, командир підрозділу ударних БпЛА. — Раніше в армії були запроваджені додаткові виплати за знищення ворожої техніки. Тепер же вводять доплати за взяття окупанта в полон та його знищення у стрілецькому бою. Але досі не існує подібних грошових винагороджень за знищення російських дронів. І чому так — незрозуміло.
● В. Таран:
— Базове грошове забезпечення тепер буде 20 тисяч гривень і 10 тисяч гривень — доплата. Якщо 30 тисяч гривень перевести у долари, то за нинішнім курсом отримаємо $666. Чи багато буде охочих служити за такі гроші? Сумніваюся, що айтішник, котрий заробляє нині дві-п’ять тисяч доларів, піде добровільно до війська. Він радше шукатиме, де забронюватися.
— Міноборони хоче суттєво поповнити наше військо іноземцями. Чи реально, що замість українців воюватимуть, скажімо, колумбійці?
● В. Таран:
— Навіть Росія з її величезними ресурсами змогла набрати до своєї армії лише до 30 тисяч найманців з інших країн. У нас же фінансові стимули набагато скромніші. Майже всі іноземці, які хотіли воювати, вже долучилися до Сил оборони України. Тому не треба себе тішити ілюзіями, що після збільшення виплат до нас масово поїдуть іноземні вояки.
— Щоб набрати 50% іноземців у піхоту й штурмовики, потрібно запустити рекрутингові центри. А це потребує часу, — додає Микола Мельник, екскомандир роти 47-ї окремої механізованої бригади, старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького. — На сьогодні потік охочих воювати з Колубмії, де Україна свого часу знайшла певний ресурс, зменшується. Не в останню чергу через те, що іноземців у нашій армії нерідко “кидали”. Зокрема, вони не отримували обіцяних зарплат, допомоги після поранення тощо. Ті, хто повернувся додому, розказували про свої проблеми в Україні. І це також негативно вплинуло на кількість охочих воювати.
● І. Луценко:
— Тепер держава справді почала виділяти більше коштів, щоб залучати іноземців до українського війська. Водночас та ж РФ літаками завозить найманців із Латинської Америки. У нас подібного нема. Лише топові підрозділи, як-от 13-та бригада НГУ “Хартія” чи Третя штурмова можуть автономно організувати подібний трек. І власне завдяки їм у нас існує іноземний рекрутинг.
