Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що на виконання критеріїв приєднання до євроблоку в нашої держави може піти приблизно два роки. Водночас саме членство може відбутися ще пізніше.
— У межах першого переговорного кластера під назвою “Основи” ЄС оцінюватиме, зокрема, судову реформу, боротьбу з корупцією, дотримання прав людини, функціонування державних інституцій, державні закупівлі, фінансовий контроль тощо, — каже Сніжана Дяченко, аналітикиня Українського центру європейської політики. — Мова про політико-правові реформи. Вони будуть під прискіпливою увагою з боку ЄС протягом усього процесу вступних переговорів. Цього тижня на Міжурядовій конференції ЄС у Люксембурзі Україна представила свою переговорну позицію: те, що ми вже зробили на шляху до членства в ЄС, які є виклики і як ми їх долатимемо. Відповідно Єврокомісія, від імені Євроспілки, представила свою переговорну позицію.
— Відкриття першого переговорного кластера для України — це передусім важливий політичний сигнал, — додає Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Він означає, що процес євроінтеграції не заморожений, не імітується, а переходить у практичну фазу. Головне питання буде не тільки в судовій реформі чи антикорупційній політиці. Найскладніший блок — економічний. Україна має вирішити всі чутливі питання у відносинах із державами — членами ЄС. Багато країн відверто бояться українських товарів і послуг на своїх ринках, бо розуміють, що у частині секторів український виробник може витісняти місцевого. Це стосується аграрної продукції, окремих промислових товарів, логістики. Попереду в нас — не формальна бюрократична процедура, а складний політико-економічний торг. Україні потрібно домовлятися з кожною ключовою столицею ЄС про те, як наше членство виглядатиме для їхніх економік, бюджетів і внутрішньої політики.
— Що буде після відкриття першого кластера?
● С. Дяченко:
— Україна отримає наступні критерії, які потрібно виконати, — конкретні вимоги від ЄС щодо вдосконалення законодавства, поліпшення роботи державних інституцій.
● Б. Попов:
— Україна, зі свого боку, готова працювати не лише над одним кластером, а фактично над усіма напрямами одночасно. Проблема не в тому, що Київ не хоче або не може проводити реформи. Проблема в тому, що частина цих реформ має дуже високу економічну ціну. Якщо механічно й швидко виконати всі вимоги без достатньої фінансової підтримки з боку ЄС, це може не модернізувати, а просто добити окремі сектори української економіки, яка працює в умовах війни.
— Чого стосуються й коли можуть бути відкриті наступні кластери?
● С. Дяченко:
— Інші кластери мають назви “Внутрішній ринок”, “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”, “Зелений порядок денний та стала взаємопов’язаність”, “Ресурси, сільське господарство та згуртованість”, “Зовнішні відносини”. Ми готові до їх відкриття. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що наступні п’ять кластерів у межах переговорів про вступ України можуть бути відкриті вже в липні.
— Скільки часу може піти на виконання кластерів?
● Б. Попов:
— Виконання всіх кластерів не означає автоматичного вступу до ЄС. Після технічного виконання вимог усе одно потрібне політичне рішення усіх держав-членів, підписання договору про вступ і його ратифікація. Якщо реалістично, то Україна може набути повноцінне членство в ЄС не раніше ніж через 5 — 7 років. І це ще оптимістичний сценарій.
● С. Дяченко:
— Це залежить від багатьох факторів. Передовсім від того, як наш уряд і парламент працюватимуть та ухвалюватимуть відповідні закони чи підзаконні акти, щоб адаптовувати в Україні європейське законодавство. Матиме значення темп переговорів із різними інституціями, органами влади, підприємствами, що будуть дотичні до змін, які нестиме за собою європейська інтеграція. Тобто потрібно ще буде провести величезну роботу.
