Цьогорічний червень видався екстремально спекотним. Температурні рекорди фіксували по всій Європі. Так, у німецькій громаді Найсемюнде, поблизу кордону з Польщею, повітря нагрілося до +41,7 градуса. За весь час метеоспостережень такого не було. А в Парижі, за даними місцевих служб, температура сягала +44 градусів, від неймовірної спеки плавилися асфальт і світлофори. Гендиректор ВООЗ повідомив, що через аномально високі температури в Європі померло щонайменше 1300 осіб.
Немилосердна спека накрила й Україну. В останні дні червня у 12 областях зафіксували абсолютні добові максимуми температури повітря за всі роки спостережень. За даними метеорологічних станцій, приміром, у Луцьку стовпчики термометрів піднялися до позначки 39,4°C, а в Ужгороді, Рівному, Івано-Франківську й Львові — відповідно до 37,9°C, 37,6°C, 37,5°C і 37,4°C.
Синоптики обіцяють: після екстремальної спеки температура повітря має знизитися до комфортних +24°C. Але ненадовго. Липень, найімовірніше, буде спекотнішим за червень. Згідно з прогнозом Укргідрометцентру, середня місячна температура передбачається на рівні +21,8 — +26, що на 2 градуси перевищує норму, а в західних областях — на 3 градуси. Цілком можливо, що в деяких регіонах повітря прогріватиметься у липні до +40 — 41 градуса, а періоди жаркої посушливої погоди чергуватимуться з потужними грозами, шквалами і зливами.
Хвилі аномальної спеки, які спостерігаються щораз частіше, синоптики пов’язують зі змінами клімату та глобальним потеплінням. Якщо вже нині температура у помірних широтах підвищується до +40 градусів, то що буде за 10, 25, 50 років?
— Гадаю, вже через два десятиліття температура влітку на рівні +37 — +40 градусів вважатиметься в Україні нормою, — певен Євген Хлобистов, професор, декан факультету природничих наук НаУКМА. — Нині в таких умовах живуть країни Близького Сходу — Катар, Кувейт, Бахрейн. Там поверхня грунту прогрівається до +60 градусів і більше. А з чорних автомобілів без атермального захисту відшаровується фарба. Можливо, у нас до цього не дійде, але напевне буде спекотно. Пригадую, в дитинстві, у 70-х роках минулого століття, у Києві температура +30 градусів вважалася аномальною. Не можна було на вулицю виходити. А сьогодні +30 — це вже нормально.
— У нас і раніше були температурні рекорди, — додає Олена Доніч, начальниця відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. — З часом це забувається і здається, що саме тепер — найспекотніше. Насправді ж було й гірше. От у серпні 2010 року впродовж усього місяця спостерігалася спека. Температура повітря у Києві тоді сягала +36 — +39 градусів.
— А що спричинило спеку, котра накрила днями Україну та загалом Європу?
— Активізується пояс тропічних антициклонів. Пустелі починають “дихати” на Європу. І йдеться не лише про Сахару. Це також стосується пустель на території Азії. Тропічні антициклони перебувають у режимі термодинамічної рівноваги, але постійно рухаються, — зазначає кліматологиня Світлана Бойченко, докторка географічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України. — В умовах глобального потепління меридіональні повітряні маси (ті, які рухаються вздовж меридіанів — з півночі на південь або навпаки. — Авт.) стають активнішими. І якщо влітку до нас надходить повітря з пустель, то взимку — холодні арктичні маси. Тому в майбутньому можливі значні погодні контрасти.
Щодо кліматичних змін, то оптимальний сценарій — підвищення середньої глобальної температури на 2 — 2,5 градуса до 2100 року. А за песимістичним — на 3 — 4 градуси. Оскільки на планеті значна диференціація кліматичних умов, то в кожному регіоні будуть різні наслідки через підвищення температури. Суттєве потепління супроводжуватиметься сильним випаровуванням і збільшенням вологи в атмосфері. Внаслідок цього деякі регіони заливатиме через повені, паводки й зливи. А в інших — активізується аридизація клімату (зменшення рівня зволоженості) і розширення поясу субтропічних антициклонів. За цих умов в Україні збільшиться опустелювання територій, а у північних регіонах навпаки — може спостерігатися надмірне зволоження.
Нині багато розмов про феномен Ель-Ніньйо. Та він насправді формує клімат у Тихоокеанському регіоні. А для нас важливе те, що відбувається з Атлантичною циркуляцією. До прикладу, протягом останніх десятиліть спостерігається ослаблення течії Гольфстрім. Уповільнюється обмін холодних і теплих вод у північній частині Атлантичного океану. Тож у цій ділянці маємо більш вологі періоди й більш спекотні, як тепер. Блокуючі антициклони, які заходять із субтропічних широт, дуже стабільні й можуть затримуватися на тривалий час. Подібну ситуацію в Європі вже фіксували 10 років тому (середня температура поверхні землі та океанів у 2016 році була вищою на 0,94 градуса порівняно з середніми показниками впродовж ХХ століття. — Авт.). Тоді теж була потужна спека. У деяких країнах впроваджували масштабні програми екстреного підвозу води, якої не вистачало.
— Чого чекати далі?
● Є. Хлобистов:
— Деякі кліматологи припускають, що у 60 — 70-х роках цього століття температура повітря навпаки знизиться, начебто через зменшення сонячного випромінювання. Хоч, зрештою, дуже важко спрогнозувати, що буде через 30 — 50 років. Та найближчі 10 — 15 років з високою ймовірністю спостерігатиметься потепління. І в Києві +35 — +38 вважатиметься нормальною літньою температурою. Саме ж літо починатиметься у травні, а завершуватиметься у жовтні. Його тривалість вже більша. Якщо дивитись на динаміку за останні 10 років, то метеорологічне літо починається у травні, а закінчується майже наприкінці вересня. Зими теж будуть не надто холодними — майже без морозів і малосніжні.
— Після сильної спеки нерідко йдуть потужні зливи, грози, буревії. До таких явищ теж слід звикати?
● С. Бойченко:
— Екстремальні погодні явища фіксували постійно. Зараз, вочевидь, цих явищ побільшало, вони стали потужнішими й охоплюють все нові території. Деякі почали спостерігати у регіонах, де раніше їх майже не було. До прикладу, пилова буря у 2020 році дійшла аж до Полісся.
