Садгірський райсуд за заявою ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” видав судовий наказ про стягнення зі споживачки 17 700,5 гривні боргу за електроенергію, нібито спожиту з вересня по грудень 2024 року. Проте чернівчанка була певна, що не має простроченої заборгованості, бо сумлінно платила за спожиті житлово-комунальні послуги.
Споживачка, яка є особою з інвалідністю, звернулася по допомогу до місцевого бюро правничої допомоги. Після аналізу матеріалів справи і перевірки платіжних документів юрист встановив, що вимога про стягнення вказаної суми спірна. А що чернівчанка не визнавала боргу, то їй допомогли підготувати та подати заяву про скасування судового наказу. Суд задовольнив вимогу споживачки, тепер з неї не стягнуть понад 17 тисяч гривень, принаймні у примусовому порядку.
Звісно, надавач послуги може звернутися до суду повторно в порядку позовного провадження, яке вже передбачає розгляд справи і можливість довести законність своїх вимог. Позов може бути заявлений упродовж трьох років (строк позовної давності у цій ситуації. — Авт.).
— Надавач житлово-комунальної послуги при наявності заборгованості споживача, що належно підтверджена розрахунками, може звертатися до відповідного суду із заявою про видачу судового наказу, — пояснює Олексій Іванов, начальник Чернівецького бюро правничої допомоги. — Наказне провадження не передбачає ні судових засідань, ні виклику сторін, ні заслуховування пояснень.
І якщо подана надавачем послуги заява формально відповідає цивільно-процесуальному законодавству, то розглядаються вимоги і виноситься судовий наказ. Це особлива форма судового рішення, яке може бути пред’явлене як виконавчий документ. Після його отримання споживач, якщо не визнає боргу повністю чи частково, може подавати до суду заяву про це. При тім не треба надавати жодні підтверджувальні документи із розрахунками. Також не передбачено судове засідання і виклик сторін. Судовий наказ за таких умов підлягає скасуванню.
— А що далі?
— Якщо надавач ЖК-послуг вважає, що борг таки є, він знову судитиметься, але вже у порядку позовного провадження. Отримавши такий позов, суд або призначає розгляд справи, або відмовляє у цьому. Зазвичай все ж відбуваються судові засідання, викликаються сторони, надаються докази, заслуховуються пояснення. І зрештою ухвалюється рішення.
Додам, що 90% споживачів житлово-комунальних послуг, які подають заяви з вимогою скасувати судовий наказ, до його отримання не знають про наявність заборгованості.
— Чи багато споживачів скасовують такі судові накази?
— Зазвичай люди цього не роблять, бо не обізнані з усіма юридичними нюансами, — зауважує Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України, експерт у сфері ЖКГ. — Та й треба наймати адвоката, щоб допоміг з оформленням документів. У більшості споживачів на це нема коштів. От узимку через обстріли частина киян залишилася без теплопостачання. Багатьом у червневих платіжках дописали додаткові нарахування за січень. Скільки позовів подали кияни щодо незаконних нарахувань за тепло? Поки що жодного.
Але якщо не скасовувати судових наказів щодо боргів за ЖКП і не гасити боргу, то зрештою після відкриття виконавчих проваджень навіть можна втратити помешкання. Так, як це було із 76-річним киянином, в якого недавно відібрали однокімнатну квартиру. Людину, можна сказати, виставили на вулицю.
● О. Іванов:
— У моїй практиці була не одна сотня скасованих судових наказів. Важливо вчасно звернутися до суду і сплатити судовий збір. Які перспективи після скасування? Дуже часто надавач комунальних послуг надалі не звертається до суду. Так стається, якщо заборгованість розраховували, базуючись на документах, що не дають права та підстав для позовного провадження.
Звісно, якщо є з чим іти до суду, то надавач послуг буде звертатися з позовом. Реальні борги переважно таки стягують.
