У більшості університетів контракт відчутно подорожчав і не всім першокурсникам буде по кишені.
Ті, хто оберуть платну форму навчання у Київському політехнічному інституті імені І. Сікорського, платитимуть від 50 000 до 83 700 за рік. Найдорожчим буде навчання за спеціальністю “економіка та міжнародні економічні відносини”, “міжнародні відносини”, “журналістика”, “менеджмент”, “фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок”, “публічне управління та адміністрування”, “маркетинг”, “торгівля” та “право”. Торік ці спеціальності теж були найдорожчими у столичному політеху, але вступники платили на 23,8% менше — 67 600 гривень за рік.
Тим часом у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (НаУКМА) найдорожча освітня програма — “політичне лідерство та економічна дипломатія”. Рік навчання там вартуватиме 110 000 гривень. Трохи меншу суму коштуватиме навчання за спеціальністю “інженерія програмного забезпечення” та “комп’ютерні науки” — 100 тисяч за рік. Щодо інших спеціальностей, як-от “археологія”, “біологія та біохімія”, “екологія”, “хімія”, “фізика і астрономія”, “соціальна робота”, то за них доведеться викласти 45 000 — 48 000 гривень за рік (+6 — 11%).
Вартість навчання у НУ “Львівська політехніка” — від 52 000 до 100 000 гривень за рік. Найдорожча спеціальність — “комп’ютерні науки (системи штучного інтелекту)”. Торік першокурсники-контрактники, які обрали цю освітню програму, платили на 30 100 гривень менше (69 900 гривень). Навчання за спеціальністю “архітектура та містобудування”, “менеджмент”, “маркетинг”, “право” коштуватиме 75 000 за рік. А найдешевше (52 000 гривень) платитимуть студенти-контрактники, які оберуть освітні програми “цивільна безпека”, “образотворче мистецтво та реставрація”, “будівництво та цивільна інженерія”, “пожежна безпека”, “геодезія та землеустрій”, “історія”, “соціальна робота”, “системи енергетики сталого розвитку”, “видавництво та поліграфія” й інші.
У Львівському національному університеті імені Івана Франка найдорожче обійдеться навчання (86 700 гривень за рік, що майже на 30% більше, якщо порівнювати з 2025-м) за усіма освітніми програмами факультету міжнародних відносин, а також “інженерія програмного забезпечення”, “комп’ютерні науки”, “інформаційні системи і технології”, “філологія (перша мова — англійська)”, “інформатика”, “кібербезпека”, “статистичний аналіз даних”, “інтелектуальні системи і машинне навчання” та “право”. Якщо торік найнижча плата на навчання у цьому ЗВО становила 39 790 гривень, то цьогоріч вона зросла на 29,1% — до 51 400 гривень. Стільки коштуватиме рік навчання за освітніми програмами “біологія”, “екологія”, “інженерна геологія та гідрогеологія”, “середня освіта”, “хімія”, “прикладна фізика та наноматеріали”.
У Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна найнижча вартість навчання за бакалаврською програмою на денній формі — 38 650 гривень за рік (у 2025-му — 23 000 гривень), а найвища (за освітньою програмою “підприємництво, торгівля та біржова діяльність”) — 75 000 гривень (торік — 46 700 гривень). Тож, здобуваючи вищу освіту у цьому ЗВО, доведеться платити на 15 650 — 28 300 гривень більше, ніж рік тому.
Експерти кажуть, що вартість навчання в українських вишах постійно зростає, і на це є об’єктивні причини.
— Раніше вартість навчання, яку пропонували заклади вищої освіти контрактникам, за винятком певних спеціальностей у кількох університетах, була значно нижчою за витрати на підготовку студентів-бюджетників, — зауважує професор Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. — Були випадки, що за підготовку студентів, які вступили на бюджет, платили близько 60 тисяч гривень на рік, водночас ціна навчання для контрактників становила 40 — 45 тисяч гривень.
Торік уряд зобов’язав виші встановлювати мінімальну плату за навчання на рівні, не нижчому за фактичні витрати держави на підготовку студента-бюджетника. Також цього року витрати на підготовку студентів зростають через підвищення зарплат викладачам.
— На деяких програмах цьогоріч ми не змінювали плату, бо вона вже дуже висока, — зауважує професор Сергій Квіт, президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”. — Розумієте, ми хочемо мати якісних студентів, а не лише тих, які можуть заплатити. У деяких приватних університетах вартість навчання ще вища, але вони пропонують знижки, компенсують витрати іншим способом. Ми ж, як державний університет, не можемо такого робити.
Якщо порахувати собівартість підготовки студента за певною освітньою програмою і порівняти її з вартістю державного замовлення, то остання буде нижчою. Інституція, яка навчає, не може вести свою діяльність, якщо не має на це грошей. У нас ціна контрактного навчання не може бути меншою за вартість підготовки студентів-бюджетників. Тож ми не демпінгуємо.
— А для студентів-контрактників старших курсів вартість навчання теж зросла?
● В. Бахрушин:
— Заклад вищої освіти може збільшувати вартість навчання для контрактників, провівши індексацію розміру оплати за навчання не частіше, ніж раз на рік і в межах коефіцієнта інфляції. Але про це обов’язково має бути зазначено в контракті.
