Частину європейських коштів спрямують безпосередньо українським виробникам озброєння
Кабінет Міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, які Україна залучить у межах спеціальної позики Ukraine Support Loan. Новий механізм дозволить фінансувати закупівлю зброї, військової техніки та обладнання для потреб Сил оборони. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.
Як повідомили в уряді, затверджений порядок визначає механізм використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.
Завдяки цьому Україна зможе спрямувати європейське фінансування на закупівлю озброєння, військової техніки та іншого обладнання для потреб українського війська. Водночас кошти використовуватимуть не лише для імпорту озброєння, а й для прямого фінансування контрактів із українськими виробниками.
Окремі закупівлі здійснюватимуть через міжнародні організації за їхніми процедурами. В уряді зазначають, що це дозволить пришвидшити постачання Україні важливих компонентів та готового озброєння.
Крім того, документ передбачає запровадження моніторингу, контролю, аудиту та звітування відповідно до вимог Європейського Союзу. Такий механізм має забезпечити прозоре й максимально ефективне використання залучених коштів.
Угоду про Ukraine Support Loan Україна та Європейський Союз підписали й ратифікували наприкінці травня. Вона передбачає кредитний інструмент ЄС загальним обсягом до €90 млрд, розрахований на 2026-2027 роки.
Із цієї суми €60 млрд планують спрямувати на оборонні потреби України. Уже цього року в межах Ukraine Support Loan Україна очікує отримати €28,3 млрд оборонної підтримки.
Раніше уряд схвалив оновлення плану України в межах програми Ukraine Facility, синхронізувавши його з процесом вступу до Європейського Союзу.
Оновлення має створити передумови для залучення додаткових €8,35 млрд підтримки в межах програми Ukraine Support Loan. Згідно з оновленим документом, буде переглянуто 35 чинних кроків плану та додано ще 26 нових. Серед ключових напрямів – верховенство права, енергетика, корпоративне управління та інші стратегічні сфери.
Читайте також:
