“Крим може стати пасткою для Путіна”, “Анексований півострів перетворюється на найбільшу стратегічну проблему для очільника Кремля”, “Кінець Путіна наближається в Криму” — такі тези дедалі частіше озвучують західні аналітики. Зокрема, відомі американські експерти з питань нацбезпеки та військової розвідки Марк Тот і полковник у відставці Джонатан Світ вважають, що ізоляція Криму, над чим нині активно працюють українські Сили оборони, приведе до політичного краху Путіна.
Для стратегічної перемоги, наголошують вони, Україні навіть не треба негайно повертати півострів фізично — досить зробити його непридатним для подальшого військового використання Росією. Цей процес, найімовірніше, закінчиться остаточним руйнуванням Керченського мосту вартістю 4 мільярди доларів. Експерти погоджуються з позицією колишнього командувача Сухопутних сил США в Європі генерала Бена Годжеса, який називає Крим вирішальним полем битви у цій війні. Водночас британський полковник у відставці Гемі де Бреттон-Гордон певен: “Крим колись був символом піднесення Путіна. Тепер він цілком може стати символом його падіння”.
— Наскільки важливий Крим для Росії?
— З військового погляду, півострів, безперечно, має вагоме значення для росіян — він дає змогу їм значною мірою контролювати акваторію Чорного моря, порти України, Румунії, вихід через море до Молдови, — каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — Але Крим для Москви значно важливіший з політичної точки зору. Адже війна між Україною і Росією розпочалася саме із захоплення півострова. Підтримка анексії Криму російським суспільством та елітами — це одна з підвалин сучасної російської державності, руйнування якої, безперечно, послабить агресора.
— Для росіян Крим мав важливе значення як логістичний хаб, — додає співголова Громадської ініціативи “Права справа” Дмитро Снєгирьов. — Завдяки короткому плечу логістики ворог залізничними й автомобільними поромами перекидав з російської Тамані на окупований півострів особовий склад, важку бронетехніку, боєкомплект, пально-мастильні матеріали тощо. Усе це далі йшло безпосередньо на лінію бойового зіткнення у Запорізькій, Херсонській і Донецьких областях. Сили оборони України знищили поромну переправу. За оцінками самих росіян, з восьми поромів, залізничних та автомобільних, більш-менш придатні тільки два. Тепер росіяни не можуть повною мірою забезпечувати потреби окупаційної армії не лише на фронті, а й безпосередньо у Криму.
Крім того, Сили оборони проводять комплексні операції для нейтралізації військово-морської присутності росіян у Криму. Військово-морську базу РФ, як і її управлінські структури, перенесено до Новоросійська. Це означає, що Крим втратив своє стратегічне значення як місце постійного базування плавзасобів Чорноморського флоту. Важливість півострова була ще й у захоплених судноремонтних підприємствах у Севастополі, Керчі, інших містах. Останні удари ЗСУ по верфях у Керчі і в Севастополі засвідчили: не те що будівництво нових, а й ремонт наявних плавзасобів Чорноморського флоту РФ у Криму неможливий.
Якщо військове значення анексованого півострова відпадає, то залишається суто політичне, інформаційне. Були намагання Кремля зробити з півострова таку собі перлину “російської імперії”. З бюджету на це пішли колосальні кошти. Але результату обмаль. ЗСУ вразили енергооб’єкти в Криму, які були важливими елементами енергомосту з РФ. Неефективною виявилася і програма опріснення води. Якщо немає води, то немає сільського господарства. Це вже суто дотаційний регіон. Крім того, удари наших Сил оборони по енергетичній інфраструктурі спричинили знеструмлення об’єктів водопостачання, що звело на нуль сезон відпочинку. Крим втратив своє значення і як курортний регіон. Анексований півострів перетворився для РФ на таку собі валізу без ручки.
— Чи може Україна цілковито ізолювати півострів, зокрема й знищити Керченський міст?
— Так, ізолювати Крим — це цілком досяжна для нас мета, — певен військовий експерт Олег Жданов. — Головне — нарощувати вогневий контроль над шляхами до півострова і знищувати там військові об’єкти. Ми можемо зруйнувати Керченський міст. Але спершу треба закінчити роботу над вибиванням систем ППО в Криму. Тоді і наші дрони, і ракети зможуть вільно підійти до самого об’єкта. Для руйнування можна використати ракети, які сьогодні маємо, — досить 300-кілограмової бойової частини. А якщо в нас з’явиться балістика, яку анонсують уже третій рік, тоді у Кримського моста взагалі не буде шансів вистояти. Коли ми візьмемо півострів під цілковитий вогневий контроль, російські війська будуть змушені його покинути.
Оскільки Крим сакральний для Путіна, ми підвищуємо власні перемовні позиції. Україна може поставити питання про повернення, наприклад, окупованих районів Миколаївської області, зокрема Кінбурнської коси, яка має стратегічне для нас значення, бо забезпечує режим вільного судноплавства. Це фактично розблокує роботу трьох портів. Як варіант, може йтися про деокупацію Херсонської області”.
— Гадаю, доцільніше не знищити Кримський міст, а патрулювати його дронами типу мідлстрайк для виснаження ворога, — зазначає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. — Що маю на увазі? Якщо Керченський міст буде частково функціональний, росіяни намагатимуться запускати по ньому бензовози, фури з матеріально-технічним забезпеченням тощо. Ми ці вантажі знищуватимемо. Отже, Кримський міст перетвориться на таку саму дорогу в пекло, як і траса М-14. А якщо переправу зруйнувати остаточно, росіяни не користуватимуться нею, а усі вантажі відправлятимуть у Донецьку чи Луганську область.
● Р. Бортник:
— Встановити контроль над Кримом і зробити його непридатним для використання армією РФ лише повітряними засобами неможливо. Завдавати ударів, навіть інтенсивних, по Криму ми здатні. Але потрібна наземна операція — слід прорватися до прикордоння Криму з півдня через Херсонську та Запорізьку області або провести десантну операцію. У нас на сьогодні немає сил для такого прориву, тобто немає інструментів для звільнення Криму. До слова, американсько-іранська війна чітко продемонструвала, що без сухопутної операції домогтися військового розгрому, вигнання противника чи невикористання ним певної території майже неможливо. Безперечно, українські Сили оборони досягли значних успіхів у завданні ударів середньої та великої дальності по Криму. Ми й далі це робитимемо. Зокрема, періодично битимемо по Кримському мосту, частково його руйнуватимемо, зупинятимемо рух поїздів та автомобілів. Пригадуєте спецоперацію Служби безпеки України, коли ми підірвали вантажівку на Кримському мосту і він навіть був певний час закритий? Однак цілковито зруйнувати його ми навряд чи зможемо. Для того щоб зруйнувати такий складний і масштабний об’єкт, треба завдавати систематичних ударів із застосуванням авіації, важких авіабомб та балістичних ракет. Поки що ми таких ресурсів не маємо. Але це не означає, що вони не з’являться в майбутньому. Зауважу, що руйнування Кримського мосту навряд чи стане переломним моментом у війні. Адже півострів після анексії існував узагалі без цього мосту, доки його запустили у травні 2018 року. Росія може використовувати цивільний і військовий флот, щоб забезпечити функціонування Криму.
● Д. Снєгирьов:
— Україна навряд чи поверне Крим. Але американська та українська сторони можуть використати його як елемент політичних торгів. На жаль, ми живемо у жорсткому світі, в якому є певні домовленості. На такі домовленості вказує і факт існування Керченського мосту та відсутність ударів по мостах через Дніпро: якщо ми не б’ємо по Кримському мосту, то росіяни не б’ють по наших мостах.
Оскільки Крим сакральний для Путіна, ми підвищуємо власні перемовні позиції. Україна може поставити питання про повернення, наприклад, окупованих районів Миколаївської області, зокрема Кінбурнської коси, яка має стратегічне для нас значення, бо забезпечує режим вільного судноплавства. Це фактично розблокує роботу трьох портів. Як варіант, може йтися про деокупацію Херсонської області. Запорізька область — під питанням, але можливі компроміси щодо тамтешньої АЕС. Перелічені пункти, найімовірніше, будуть предметом політичних домовленостей між США, Україною і Росією щодо долі Криму.
— Чи погоджуєтеся з висновками аналітиків про те, що після втрати контролю над Кримом Путін не зможе зберегти владу й вижити політично?
● О. Жданов:
— Так, Крим має політичне значення для керівництва РФ. Для російської армії втрата Криму — це втрата престижу, а для Путіна — політична смерть. Якби кремлівський диктатор почитав історію Криму, то знав би, що ще жодна армія світу не втримала Крим. Півострів географічно розташований так, що якщо хтось приходить його захоплювати, то йому це вдається. Пригадуєте, знамениті фрази Путіна з фільму про Крим? Він казав: “Ми с Крима сдєлаєм нєпотопляємий авіаносєц”. Схоже, що цей авіаносець має пробоїну і дуже швидко набирає воду.
● О. Коваленко:
— Навіть якщо держава-агресор втратить Крим, росіяни це якось переживуть. І Путін зможе втриматися у владі. Це не буде його політичним крахом. Путін зберігатиме владу доти, доки триватиме війна. Так, після втрати Криму буде паніка, галас, але дуже швидко про півострів забудуть і перелаштуються на новий пропагандистський меседж. Це буде наратив про те, що треба стояти до останку, триматися за кожен клаптик землі на Донбасі. Кремль нав’язуватиме його, а росіяни, ймовірно, далі воюватимуть.
● Р. Бортник:
— Цілковито досягти того, щоб Крим не функціонував, неможливо. Доки українські солдати не виженуть окупантів з півострова, доти Росія використовуватиме його для військових потреб. Єдине — руйнування логістики може привести до послаблення південного угруповання російської армії у Запорізькій та Херсонській областях. Якби Росія втратила Крим, це справді могло б стати кінцем політичної кар’єри Путіна. Адже він асоціюється у російській громадській думці з анексованим півостровом. Але, на жаль, можливостей для реалізації цього сценарію у нас дуже мало.
