Як повідомив омбудсмен, з них 129 зафіксовано у 2025 році, 83 — у першому півріччі 2026-го. Серед найпоширеніших скарг — психологічний тиск з боку керівництва або колег, дискримінація, незаконне звільнення, цькування через інвалідність, погіршення умов роботи, примушування працювати понад встановлені норми.
— Мобінг — це систематичне цькування працівника на роботі. Воно може проявлятися як з боку керівника, так і з боку колег. Головне слово тут — “систематичне”. Якщо між людьми стався разовий конфлікт або керівник зробив обгрунтоване зауваження щодо роботи — це ще не мобінг, — пояснює адвокатка Валентина Литвин. — Розпізнати мобінг можна тоді, коли людину постійно принижують, висміюють, поширюють про неї неправдиві чутки, ігнорують, безпідставно критикують або навмисно створюють перешкоди в роботі. Доволі часто трапляється й економічний мобінг. Наприклад, працівника без пояснень позбавляють премій, постійно перевантажують роботою або, навпаки, залишають без будь-яких завдань, щоб створити відчуття його непотрібності та змусити звільнитися.
— До яких саме методів зазвичай вдаються особи, які вчиняють мобінг?
— Форм тиску є багато, — зазначає Вікторія Поліщук, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. — Це і погрози, і висміювання, і наклепи, і зневажливі зауваження, і приниження. Усе заради того, щоб вивести працівника із психологічної рівноваги. Крім того, керівник може не запрошувати підлеглого на наради та зустрічі, в яких той, відповідно до організаційно-розпорядчих актів, має брати участь.
Якщо говорити про практику, то найчастіше люди скаржаться на те, що їм обмежують можливість для самовираження, не дозволяють висловлювати свою думку, переводять у приміщення, віддалене від колег, доручають виконувати непотрібні робочі завдання. Буває, людям кажуть, що вони мають психічні розлади, й змушують їх пройти психіатричне обстеження, насміхаються з їхньої інвалідності, політичних чи релігійних поглядів або ж навіть з ходи, голосу, жестів. Зауважу, що роботодавці зазвичай не несуть відповідальності за поведінку в контексті, не пов’язаному з роботою. Інша річ — якщо така поведінка має наслідки на робочому місці, тобто сприяє створенню ворожої робочої атмосфери.
— Що робити тим, хто стикнувся із цькуванням у трудовому колективі?
● В. Литвин:
— Насамперед — не мовчати й почати збирати докази. Потрібно фіксувати кожен випадок: зберігати листування, електронні листи, повідомлення, накази, записувати дати подій, а також визначити осіб, які можуть бути свідками. Наступний крок — письмово повідомити роботодавця про ситуацію та вимагати припинити такі дії.
Якщо роботодавець не реагує або мобінг допускає сам керівник, працівник має право звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань праці. У скарзі потрібно викласти обставини мобінгу та додати всі наявні докази. Якщо під час розгляду скарги будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, уповноважена посадова особа складає відповідний протокол і передає його до суду. Саме суд вирішує питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Водночас закон дозволяє звернутися безпосередньо до суду. Працівник може подати позов, у якому просити суд встановити факт мобінгу та, за наявності підстав, одночасно заявити й інші позовні вимоги. Наприклад, про відшкодування моральної шкоди, поновлення на роботі, скасування незаконного наказу, стягнення належних працівникові виплат або про захист інших порушених трудових прав.
— Яка відповідальність за мобінг передбачена?
● В. Литвин:
— За вчинення мобінгу суд може накласти штраф у розмірі від 850 до 3400 гривень або призначити громадські роботи строком від 20 до 40 годин — залежно від того, хто вчинив правопорушення. Якщо ж мобінг вчинено повторно протягом року або групою осіб, закон передбачає більш сувору відповідальність: штраф може становити до 6800 гривень, а громадські роботи — до 60 годин.
● В. Поліщук:
— Якщо факт цькування підтверджено судовим рішенням, працівник, який зазнав ушкодження здоров’я через мобінг, має право на компенсацію витрат на лікування. Водночас потерпілий може вимагати відшкодування моральної шкоди, якщо дії роботодавця призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
