Штраф за бурян під парканом: як українців притягують до відповідальності за порушення правил благоустрою

Штраф за бур’ян під парканом: як українців притягують до відповідальності за порушення правил благоустрою


Більшість господарів думає: за парканом — уже не моя територія, то чому маю її доглядати — косити траву, збирати сміття? Насправді ж не все так просто. У багатьох громадах саме власники або користувачі будинків зобов’язані підтримувати порядок на прилеглій території: прибирати там сміття, косити траву й бур’яни, доглядати зелені насадження, не захаращувати територію, а взимку — згрібати сніг і зчищати лід.

— В Україні діють Типові правила благоустрою території населеного пункту, які були затверджені наказом Мінрегіону №310 ще 2017 року, — розповідає Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста”. — На їх основі у кожному населеному пункті або територіальній громаді затверджують власні правила благоустрою. Місцева рада ухвалює їх на сесії.

— А хто контролює, чи мешканці дотримують правил благоустрою?

— За виконанням цих правил, в яких, зокрема, прописані вимоги до мешканців, стежить відділ чи департамент благоустрою (до прикладу, у Києві — саме департамент). А в селищній громаді це контролює інспектор з благоустрою. Йдеться про посадову особу місцевого самоврядування, яка фіксує порушення у сфері благоустрою та має право притягувати винних до відповідальності.

— Якого розміру штраф можуть накласти, скажімо, за нескошену траву?

— У разі порушення правил благоустрою передбачено відповідальність. За статтею 152 КУпАП, громадян можуть оштрафувати на суму від 340 до 1360 гривень, а посадових осіб чи ФОПів — на 850 — 1700 гривень.

Пригадую, кілька років тому Тетяна Чорновол (військовослужбовиця, народна депутатка України VIII скликання 2014 — 2019 років. — Авт.) писала у соцмережі, що їй нарахували 1000 гривень штрафу за некошену траву перед парканом. Тож, як бачимо, таке притягнення до адміністративної відповідальності цілком реальне.

— Та чи справедливо це, якщо враховувати, що багато чоловіків нині воює, а деякі сім’ї виїхали за кордон?

— Допомога сім’ям військових — моральний обов’язок органів місцевого самоврядування. Та й саме місцева влада мала б дбати про благоустрій обабіч центральних доріг — викошувати траву, викорчовувати чагарники. До речі, тепер обговорюють питання, чи доцільно скрізь косити траву. У місцях, де є схили і куди люди не ходять, пропонують залишати її. Бо це важливе природне середовище для багатьох корисних комах, а не ознака занедбаності. При скошуванні знищується трав’яниста екосистема. Влітку ділянки землі, де трава дуже коротка, набагато більше прогріваються, ніж ті, де густо ростуть рослини. Хоч, звісно, дехто каже, що цілковито відмовлятися від косіння недоцільно.