Звільнення зі служби для догляду одного з батьків: за яких умов це можливо

Звільнення зі служби для догляду одного з батьків: за яких умов це можливо


Олександра Заріцького із Хмельниччини мобілізували у 2023 році. Нещодавно його 80-літній матері зробили операцію із заміни тазостегнового суглоба. “Вона потребує допомоги, бо мешкає сама. У мами є ще один син, але він уже багато років живе і працює за кордоном”, — зауважує 51-річний військовий. За його словами, він хотів би звільнитися зі служби для догляду матері. Чи можливо це?

— Є дві підстави для звільнення з військової служби для догляду хворої матері, — роз’яснює адвокатка Дар’я Тарасенко. — Перший варіант: мати має бути визнана в судовому порядку недієздатною, а син, який мобілізований, — опікуном. Причому — єдиним. Якщо призначені інші опікуни, то синові-військовослужбовцю звільнитися буде важче. Другий варіант — мобілізований може бути звільнений, якщо його мама хвора, але не є недієздатною. Тут законом визначено три умови.

— Які?

— Умова перша: мати повинна мати інвалідність першої або другої групи. Якщо в неї третя група або якщо вона взагалі не має інвалідності, то звільнитись за цією підставою неможливо. Так прописано у законі, хай би як це звучало несправедливо.

Умова друга: якщо мати потребує постійного стороннього догляду, то це має бути підтверджено документом від експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (заміна колишній МСЕК) або від лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Умова третя: особа може оформити догляд матері, якщо немає інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення або якщо вони самі потребують постійного стороннього догляду. Членами сім’ї першого ступеня споріднення вважають подружжя, дітей і батьків. Члени сім’ї другого ступеня споріднення — це брати, сестри та повнолітні внуки. Ця вимога звучить так, ніби в особи, яка потребує догляду, не повинно бути більше нікого з рідних, крім сина, який хотів би звільнитися зі служби. А якщо хтось і знайшовся із родичів, то він сам повинен мати висновок ЛКК про те, що потребує постійного стороннього догляду. На практиці це не так. Верховний Суд розглянув уже дві такі справи й сформулював висновки, які є обов’язковими для виконання усіма іншими судами. Він пояснив, що законодавець тут мав на увазі не просто наявність чи відсутність родича, а наявність чи відсутність особи, яка здатна здійснювати постійний сторонній догляд. Поясню простою мовою: якщо ми когось із родичів знайшли, але в нас є доказ того, що цей родич об’єктивно не може здійснювати постійний догляд (тут я всім кажу: “Будь ласка, не плутайте “об’єктивно не може” і “не хоче”), то наявність такого родича не заважатиме звільнитися з військової служби.

Наприклад, у матері є два сини, обидва служать. Наявність другого сина не заважатиме першому звільнитися зі служби (чи навпаки), бо він перебуває на військовій службі й не може здійснювати догляд. Або знайшовся родич, але він сам має проблеми зі здоров’ям і не може доглядати когось іншого. Це має бути підтверджено ЛКК. Але може бути й таке: військовий, який хоче звільнитися для догляду хворої матері, має сина-студента. Він вважає, що син навчається і не може доглядати бабусю. Це не так: внук обрав навчання, а не догляд. Якщо хвора мати має ще одного сина, але він за кордоном, це не означає, що він не може здійснювати догляд. Це означає, що він не хоче приїхати й доглядати матір.

Отже, у цьому випадку потрібно розібратися, чи виконуються зазначені вище умови. Зокрема, якщо ми говоримо про другий варіант звільнення, слід з’ясувати, чи має мати військового інвалідність (якщо ні, чи є підстави її оформити), чи потребує постійного стороннього догляду, які ще родичі у неї є. І чи існують у них, зокрема в другого сина, обставини, що об’єктивно унеможливлюють догляд.