Сім правил безпечного волонтерства: як правильно збирати донати – Підозра

Сім правил безпечного волонтерства: як правильно збирати донати - Підозра

Фото: створено chatgpt

Збір на власну картку — не завжди найкращий вибір

«Збір на власну картку, як інструмент вже застарів», – пояснює Антон Дорожан. Дебетові картки призначені для зарахувань, скажімо, зарплати. А коли клієнту починають падати дуже часто різні суми від різних осіб, хоч людина не попереджала про збір, для будь-якого банку це – підозрілі операції, які потрібно перевірити. Бо ж раптом людину взламали.

У цьому випадку банк може зателефонувати клієнту і попросити надати підтвердження походження цих грошей. Адже законодавство України вимагає від банків відслідковувати походження грошей, їх законність. У тому числі і для запобігання терористичній і корупційній діяльності. А може й просто заблокувати суму, бо раптом сталась якась системна помилка тощо.

Банк відреагує і на суми, і на кількість надходжень. «Для кожного банку і навіть кожного клієнта ця межа своя, і вона може бути переглянута: сьогодні, наприклад, 50, а на завтра обставини можуть змінитись, і це вже 40 чи 60, – зауважує голова БФ ПриватБанку. – Ризик-менеджмент кожного банку оперує певними середньостатистичними цифрами”. Надходження великого донату, якщо такого не було в практиці особи чи організації, також приверне увагу. Обмеження щодо громадян України перш за все покладаються фінмоніторингом НБУ, що зобов’язує банки звертати увагу на нестандартні зарахування. «Не можемо називати конкретні суми лімітів, але точно знаємо, наприклад, що ліміт для зарахування на картку і перерахунку будь-якого неідентифікованого клієнта – до 30 000 грн. Це сума ліміту на один платіж на одного такого клієнта, – розповідає Дорожан. – 29 999 грн ми ще можемо прийняти на будь-який благодійний збір від користувача, який не є нашим клієнтом (не ідентифікований в нашому банку)». А більше на дві гривні – вже ні.

У податковій не дрімають

Якщо людина не є зареєстрованим волонтером, не діє через юридичну особу, яка має право займатись благодійною діяльністю, і не може підтвердити цільове використання коштів, то за нормами Податкового кодексу України, донати можуть розцінити як дохід (будь-які надходження фізичній особі потенційно вважаються її доходом). А якщо це дохід, він підлягає оподаткуванню ПДФО (18%), військовим збором (1,5%). Регулярні надходження також можуть порахувати оплатами за товар чи послуги і перекваліфікувати справу як незареєстровану підприємницьку діяльність. За оцінкою порушень, податкова може призначити донарахування податків, оштрафувати (на 25% від суми недоплати, якщо це перше порушення, 50% — якщо повторне і 75% — якщо систематичне), а то й запідозрити у шахрайстві, призначити перевірки.

Тобто, якщо зібрали 100 000 грн, на податки піде 19 500 грн, штраф – ще мінус 25% від суми податків (~4 875 грн). А коли визнають збір підприємницькою діяльністю без реєстрації, то відповідно до Кодексу про адміністративні порушення (ст. 164), штраф становитиме 17 000 – 34 000 грн, при повторному порушенні – 34 000 – 85 000 грн, а то й конфіскація доходу.

Як мінімум, завжди слід просити донаторів вказувати чітке призначення платежу (“благодійна допомога на лікування”, “подарунок” тощо), подбати про папери, що підтвердять витрати на Сили оборони чи гуманітарні цілі. Тобто банківські виписки, чеки й накладні, акти передачі (наприклад, військовим). Для підтвердження потреби у зборі коштів слід мати, наприклад, довідку від лікаря, рахунок на лікування тощо. Як мінімум те, що може пояснити сам факт благодійного збору: скріншоти з постами, оголошеннями.

Фото: ПриватБанк

Шукайте сучасний інструмент для зборів

Щоб убезпечитися від неприємностей, у банках, з якими співпрацюєте, треба поцікавитись, які сучасні інструменти слід застосувати для збору коштів. «У ПриватБанку це – Конверти. Створюючи конверт, ви декларуєте його мету і призначення цих коштів, а також можете розрахуватися безпосередньо з конверта за товари чи послуги. Якщо задекларована мета збору коштів на конверт підтверджується тим, на що кошти з нього були витрачені, — банк це бачить і не задає додаткових питань. Якщо ж ви декларували збір коштів на конверт на благодійну допомогу хворим дітям, а зібрані кошти перерахували на придбання, скажімо, авто, то це безперечно викличе нерозуміння не лише в банку, але і в людей, які довірили свої кошти», – пояснює Дорожан.

Такий Конверт може використати і фізична особа, і фонд або ГО, які мають право проводити благодійну діяльність відповідно до своїх статутних і реєстраційних документів. Якщо немає такого спеціального безпосереднього інструмента для благодійних зборів, в банку можуть дати IBAN-рахунок чи спеціальний номер картки (у більшості банків може бути передбачена умовна «волонтерська картка»). Конверт – просто найсучасніший і найзручніший спосіб збирати, бо він вже підв’язується автоматично під IBAN клієнта, його особистий рахунок. «Принцип той самий (через картку чи Конверт), тільки різний інтерфейс і немає фізичної картки до Конверта», – говорить Антон Дорожан. Але інструменти типу Конверта викликають більше довіри і загалом надійніші. Номер картки ж ні про що не каже: ми бачимо тільки реквізити і прізвище з ініціалами отримувача. А на Конверті, як і інструментах інших банків вже є опис збору, бігунок, який інформує, скільки вже зібрали. «Це – про культуру благодійності. Яка тримається вже не суто на довірі, а на прозорому інформуванні про динаміку збору і чітко зафіксовану ціль», – пояснює експерт з питань благодійності.