Придбання боєприпасів для України тепер фінансують дев’ять держав замість вісімнадцяти, повідомив президент Чехії Петер Павел. Ситуація змінилася після грудневих виборів 2025 року, коли уряд удруге очолив Андрей Бабіш. Під час передвиборчої кампанії він критикував “чеську ініціативу” та обіцяв, що країна не платитиме за зброю для Києва.
Майбутнє програми обговорюватимуть на саміті НАТО в Анкарі в липні. Наразі ж знайти їй альтернативу непросто — “чеська ініціатива”, яку започаткували в 2024 році, щоб подолати снарядний голод СОУ, забезпечує Україні до 50% великокаліберних снарядів.
— Які держави фінансують так звану чеську ініціативу? I чому деякі з них тепер відмовляються це робити?
— Список учасників програми не розголошують, — каже керівник Аналітичного центру “Об’єднана Україна”, доктор політичних наук Ігор Петренко. — Із неофіційних джерел відомо, що головними донорами на сьогодні залишаються Німеччина, Данія, Нідерланди та низка інших країн Північної Європи.
Проблема в тому, що деякі учасники вважають дивним фінансувати проєкт, який ігнорує влада країни-організатора. Бабіш же каже, що уряд не має грошей на снаряди для України, бо змушений зосереджуватися на внутрішніх проблемах Чехії, зокрема на високих витратах домогосподарств після подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході. Однак самої програми він не згортає — закупівлі відбуваються коштом інших держав.
— Значні обсяги боєприпасів для України виробляють або доводять до стандартів НАТО безпосередньо на чеських заводах компаній-партнерів. Урядам деяких держав-учасниць не подобається те, що оборонна промисловість Чехії заробляє їхнім коштом, тоді як сама Прага зменшує витрати на підтримку України, — додає експерт з міжнародних питань Володимир Воля. — Через цей аспект деякі держави відмовилися від участі у фінансуванні “чеської ініціативи”.
— Чи не буде тепер у наших Сил оборони дефіциту снарядів?
● В. Воля:
— Насправді частина країн, які вийшли з програми, не припинили допомогу, а просто змінили формат закупівель. Вони замовляють снаряди безпосередньо у виробників, оминаючи “чеський механізм”. Протягом останніх кількох років виробництво боєприпасів у світі розширилося. Уже немає такого дефіциту потужностей і сировини, як це було на початку повномасштабного вторгнення. Крім того, закупівлю снарядів фінансують коштом доходів від заморожених російських активів. Цього року Україна вже отримала 500 тисяч снарядів у межах “чеської ініціативи”. А загалом на 2026 рік законтрактовано приблизно 1 мільйон.
● І. Петренко:
— Нині Україна більше зосереджується на локалізації виробництва, тобто на створенні спільних підприємств з іншими державами — як на їхній території, так і на нашій. Крім того, бачимо зміну акцентів на фронті: артилерія все ще залишається вкрай важливою, але на перше місце виходять дрони — далекобійні, середньої дальності, FPV. Тому навіть якщо виникне певний дефіцит снарядів, навряд чи він буде критичним.
До речі
Японія приєдналася до ініціативи PURL, спрямувавши понад 14,6 мільйона доларів на військову допомогу Силам оборони України. Згідно з рішенням японського уряду, кошти підуть на закупівлю нелетального обладнання. Конкретний перелік техніки та обладнання узгоджуватимуть безпосередньо з НАТО. PURL — це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році. Її мета — прискорене постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва. На сьогодні учасниками ініціативи є 28 країн. Вони вже закупили озброєння для України приблизно на 1,5 мільярда доларів.
