На урядовому сайті зареєстровано петицію про повну заборону використання позашляховиків, квадроциклів, багі та ендуро мотоциклів поза дорогами загального користування на території природно-заповідного фонду Карпатського регіону.
Автор звернення зазначає, що у соцмережах користувачі масово публікують фотографії полонин, понівечених джипами. За його словами, неконтрольований рух транспорту підвищеної прохідності спричиняє руйнування гірських екосистем, негативно впливає на флору й фауну та створює небезпеку для туристичних маршрутів.
— Найбільше потерпають від джипінгу карпатські полонини. Рослинний покрив там утворився за багато тисяч років, і якщо його пошкодити, то він не відродиться за рік чи два, — зауважує Олексій Василюк, голова правління громадської організації “Українська природоохоронна група”. — Шкоди зазнає й тваринний світ. Зокрема, й символ карпатської природи — саламадра плямиста, котра розмножується у калюжах. Вистачить одного позашляховика, щоб ці земноводні загинули. Може дійти до вимирання певних видів фауни й флори. Також гучний звук двигунів лякає диких тварин і птахів, змушуючи їх залишати місця гніздування та вигодовування потомства.
— На окремих ділянках Свидовецького масиву процес грунтової ерозії дійшов вже до “материнської породи”. Коли рослинність знищена, то вода по оголених схилах стрімко стікає донизу, вимиваючи грунт. Усе це через джипінг. Вже зараз потрібно вкладати чималі кошти, щоб провести спеціальні протиерозійні заходи, — додає Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, екологиня ГО “Екосфера”. — Від джипінгу потерпають не лише полонини, але й ліси. Позашляховики перебивають коріння дерев, вони починають хворіти, а відтак — всихають.
— Чому ж любителів джипінгу не притягують до відповідальності? Ще минулого року набрав чинності закон №4188-IX, яким встановлено заборону на проїзд механічних транспортних засобів територіями природно-заповідного фонду.
● О. Василюк:
— Згідно з цим законом, інспектор повинен порахувати площу утвореної колії, кількість загиблих рослин. Але як порахувати, скільки й чого знищив позашляховик на своєму шляху? Це неможливо.
● О. Станкевич-Волосянчук:
— Окрім того, в Україні є ще й інші природоохоронні зони, на які заборона проїзду позашляховиками, багі не поширюється. Мова про території Смарагдової мережі, зокрема природні пам’ятки, що мають особливу цінність для збереження певних видів рослин або оселищ, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, місцеві та регіональні заказники. Їх теж потрібно захистити.
— Чи реально зупинити джипінг на карпатських полонинах?
● О. Василюк:
— Від початку року інспектори Державної екологічної інспекції Карпатського округу зафіксували чотири випадки джипінгу, склавши відповідні протоколи на водіїв і скерувавши їх до суду. Тоді як у соцмережах можна натрапити на десятки таких випадків. Улітку джипінг стає масовим. Тож ці чотири зафіксовані випадки — крапля у морі. Їх значно більше. Інколи працівники нацпарків, біосферних та природних заповідників самі є учасниками джипінгу. Як на мене, доцільно запровадити зміни в законодавстві, які б дозволили конфісковувати у джиперів транспорт, а водіїв позбавляти прав керування. Можливо, тоді порушень буде менше. Адже ніхто не захоче залишитися без авто й водійських прав.
● О. Станкевич-Волосянчук:
— І штрафи мають бути настільки високі, щоб джиперам не хотілося подібної розваги. Бо наразі вони сміховинні.
— Які саме?
● О. Василюк:
— За порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду передбачається штраф від 153 до 408 гривень для громадян та від 255 до 510 гривень — для посадових осіб.
