Про це свідчать результати опитування агенції Research.ua на замовлення Міністерства культури. Невже українці не люблять читати? І це наша специфіка чи загальноєвропейська тенденція?
— У дослідженні взяли участь 2000 жителів українських міст віком від 18 до 55 років, — розповідає Володимир Кутюк, директор Research.ua. — Воно показало, що впродовж останнього року хоча б одну книжку прочитали чотири з п’яти респондентів. Найчастіше українці обмежувалися однією-двома книжками на рік — так відповіли 35% опитаних. Ще 20% прочитали три-чотири, а кожен четвертий — п’ять і більше книжок. Водночас 15% респондентів призналися, що не прочитали жодної книжки. Загалом потяг до читання в Україні поступово зростає. Якщо у 2022 році про хоча б одну прочитану книжку за рік повідомляли 65% громадян, то нині таких уже 80%.
Найактивніше читає молодь віком 18 — 25 років. У цій віковій групі 42% опитаних прочитали за рік одну-дві книжки, а ще чверть — п’ять і більше. Водночас зовсім не читали книжок 14% молодих людей.
Попри розвиток цифрових технологій, українці й надалі віддають перевагу друкованим виданням. Їх, згідно з опитуванням, обирають 75% читачів. Електронні книжки — вибір 55% респондентів, а аудіокнижки слухають 24%.
— А чи ходять українці до книгарень і бібліотек?
— Найчастіше громадяни відвідували лише книгарні — так відповіли 30% респондентів. Ще 21% заходили і до книгарень, і до бібліотек, а 8% користувалися лише бібліотеками. Водночас майже кожен п’ятий опитаний читав книжки, але не відвідував ні книгарень, ні бібліотек.
— Як війна вплинула на читацькі звички?
— У 2022 році люди загалом стали менше відвідувати театри, кінотеатри, рідше читали книжки. Війна і стрес відчутно вплинули на звичний ритм життя. Але нині ми бачимо поступове відновлення інтересу до читання та інших культурних практик. Для багатьох книжка стала способом відвернути думки від важких новин, відновити внутрішню рівновагу.
До речі, 90% респондентів, які читають, обирають книжки українською мовою. Російською читають 38% опитаних, англійською — кожен десятий. Серед українців віком 18 — 25 років українською читають майже всі — 99% респондентів. Водночас у старших вікових групах частка читачів російською залишається вищою.
— То українці читають усе-таки багато чи мало?
— Результати цього дослідження відповідають тенденціям останніх років. В Україні частка нечитачів і тих, хто читає книжки лише кілька разів на рік, становить близько 50%, — зауважує Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги. — Схожий показник спостерігається і в Європейському Союзі, де у 2022 році книжок не читало близько 47% опитаних.
— А що сьогодні заважає українцям читати більше?
— За нашими дослідженнями, основною причиною цього залишається брак часу. А проте я до такого пояснення ставлюся дещо скептично. Адже ті самі люди, які скаржаться на нестачу часу, нерідко проводять години в соцмережах. Серед інших причин — поганий зір, а також відсутність потреби чи бажання читати.
Дехто пояснює відмову від читання стресом, тривожністю або труднощами з концентрацією уваги. Натомість лише незначна частина опитаних скаржиться на нестачу коштів для купівлі книжок, брак книгарень чи складнощі з доступом до бібліотек.
— Що робити, аби українці читали більше?
● В. Кутюк:
— Слід проводити більше читацьких заходів, літературних вечорів, фестивалів і зустрічей з авторами. Важливо показувати, що читання — це цікаво й сучасно.
● Ю. Марченко:
— Якщо хочемо підвищити інтерес до читання, працювати над цим треба змалку. Коли вдома немає книжок, а в школі є лише підручники, смартфон закономірно перемагає в боротьбі за увагу дитини. Водночас книжка дає те, чого не можуть дати швидкі цифрові розваги: вона розвиває концентрацію, критичне мислення, уяву та допомагає краще запам’ятовувати інформацію. У багатьох країнах уже переглядають роль гаджетів в освіті. Наприклад, скандинавські держави дедалі частіше обмежують використання цифрових пристроїв під час навчання та повертаються до друкованих матеріалів.
До речі, лідерами за поширеністю читання є економічно успішні держави Північної та Західної Європи — Швейцарія, Норвегія, Люксембург, Данія, Естонія, Швеція та Фінляндія. У цих країнах книжки протягом року читає близько 70 — 80% населення. Найнижчі показники зафіксовано у країнах Південної та частини Східної Європи. Серед аутсайдерів — Румунія, Кіпр, Італія та Болгарія, де книжки протягом року читає лише приблизно третина населення.
